Ганна Швидько вважається визнаною науковицею нашого краю в історичній, краєзнавчій та джерелознавчій галузях. Вона зробила вагомий внесок у розвиток та популяризацію культурного середовища Дніпровщини. Далі на idnepryanin.com.
Ранні роки та академічний шлях Ганни Швидько
Ганна Швидько народилася 1 травня 1944 року у селі Бажани Дніпропетровської області. Незважаючи на зростання у родині колгоспників у нелегкий післявоєнний період, вона змогла успішно закінчити Дмитрівську десятирічну школу у 1961 році.
Після здобуття середньої освіти дівчина доглядала хвору матір та працювала обліковицею у колгоспі імені Чкалова. У 1971 році вона продовжила свій навчальний шлях на історико-філологічному факультеті у Дніпропетровському державному університеті. Завдяки своєму тривалому трудовому досвіду Ганна Швидько брала участь в археологічних експедиціях, була обрана головою студентської ради факультету та кандидаткою у представники КПРС.
Отримавши диплом з відзнакою, випускниця вступила до аспірантури Дніпропетровського державного університету на кафедру джерелознавства та історіографії у 1972 році. У студентські роки вона обіймала посаду викладачки історії та заступниці секретаря парткому освітнього закладу. Під проводом свого наукового керівника професора Миколи Ковальського Ганна Швидько вдало захистила кандидатську дисертацію у 1980 році. Тоді ж вона доєдналася до Дніпропетровської підсекції Наукової Ради з історіографії АН СРСР, ставши відомою дослідницею у широких наукових колах.
Як вчений секретар Ради ДнДУ та доцент своєї кафедри, дослідниця стала доктором історичних наук у 1987 році. Здобуття вищого наукового ступеня дозволило їй у наступному році обійняти посаду професора кафедри історії СРСР і УРСР Дніпропетровського державного університету. У 1989 році науковиця очолила новостворену кафедру історії України в освітньому закладі. У 1990 році вона організувала краєзнавчий клуб “Ріднокрай”.
Завдяки своїм академічним здобуткам Ганна Швидько була обрана головою Дніпропетровської обласної організації НСКУ у 1991 році. Розпочавши роботу у Національній гірничій академії у 1995 році, вона змогла активізувати власну викладацьку та етнографічну діяльність. Її дослідження стосувалися історії Гетьманщини, Запоріжжя та міських поселень Лівобережної України. Беручи участь у розгортанні місцевого краєзнавчого руху, науковиця заглибилася у вивчення соціального та економічного становлення, державного та місцевого самоврядування в Україні.
Пізніше Ганна Швидько стала головною редакторкою видавництв “Історія і культура Придніпров’я. Невідомі та маловідомі сторінки: Науковий щорічник” та “Січеславський альманах”. До кінця життя вона присвячувала свій тернистий шлях академічній діяльності, працюючи у Дніпровській політехніці. Померла науковиця через важку хворобу 2 лютого 2022 року та була похована у рідному селі.
Спадщина та значення культурної діяльності Ганни Швидько
Науковий доробок Ганни Швидько налічує понад 620 праць, зокрема 16 навчальних довідників, 6 підручників та 6 монографій, серед яких “Класова боротьба в Україні у дожовтневий період”, “Історія держави та права України”, “Катеринославський піквікський клуб” та інші. За своє життя вона встигла взяти участь у понад 60 краєзнавчих та історичних міжнародних форумах. Її викладацька діяльність посприяла захисту 20 кандидатських та 4 докторських дисертацій. За свій академічний внесок науковиця була нагороджена Орденом княгині Ольги III ступеня та Премією імені Дмитра Яворницького.
