13 Серпня 2022

Історія першої психіатричної лікарні у місті Дніпро – Дніпропетровської обласної клінічної психіатричної лікарні

Related

Як жити дніпрянам, коли за кілька сотень кілометрів бойові дії: поради місцевого психолога

Люди сваряться, хтось когось засуджує за елементарні прогулянки, відпочинок...

В Дніпрі презентували художню виставку про війну: «Як у кіно»

Роботи виставки виконані зі старого картону, дерева чи емалі...

Мені не боляче: історія медицини Катеринослава

Медицина завжди була важливою галуззю в історії людства. Не...

Щит та меч: сторінки військової історії Дніпра

Нашому місту за свою недовгу історію довелося пережити всяке....

Роман «Стокгольм»: як пройшла презентація книги дніпровського письменника?

Український письменник із Дніпра Валентин Поспєлов під час благодійного...

Share

Дніпропетровська обласна психіатрична лікарня – являється найстарішим медичним закладом по всій Україні. Своє існування заклад розпочинає з 1897 року. За 125 років психіатрична лікарня пройшла дуже складний етап становлення, розвитку, підсумком чого нині являється устаткована діюча структура та здійснення вагомого вкладу в систему психіатричної системи України. Далі на idnepryanin.

Будівництво та започаткування напрямку лікування душевнохворих

Навесні 1897 року на станції Огрень (сучасна назва – Ігрень) Катеринославської залізниці було розпочато будівництво та створено ремісничо-землеробську колонію для душевнохворих пацієнтів. Першим етапом будівництва було зведення дванадцять однотипних будиночків, одинадцять з яких були розраховані на 10 осіб в кожен. Дванадцятий будиночок був спроектований за окремим планом, для більш привілейованих пацієнтів-жінок. До початку 1910 року лікарня вже налічувала 19 таких будівель. Кожен павільйон був розрахований на розподілення хворих, згідно певної категорії: тривалість лікування, неохайність, ослаблений стан тощо.

В Ігренський психіатричній лікарні проходили курс лікування близька половини всіх пацієнтів з Катеринославської губернії. До початку Великої світової війни кількість лікувальних павільйонів на території лікарні постійно збільшувалась та були закладені основи профілізації відділень.

фото: джерело https://dp.suspilne.media/

Перший лікар та засновник колонії

Першим головним лікарем, директором колонії Ігренської лікарні став – лікар Дмитро Федорович Рендовський, який встановив необмежений режим для пацієнтів, а також систему відкритих дверей лікувального закладу.

Перший лікар та засновник колонії Д.Ф. Рендовський здійснив неоціненний вклад в розвиток даного медичного закладу, але передчасно на ній згорів. Починаючи з 1901 року лікувальний заклад очолив Михайло Мойсейович Лучник, який на посаді директора був десять років. За цей період він виконував сумлінно свої обов’язки, утримуючи порядки, про що свідчили результати перевірок з боку земських комісій.

Перші згадки про лікарню в літературі були в «Путівнику по Катеринославській залізниці», видання якого датується 1903-м роком.

«По правий бік Катеринославської залізниці, біля станції Одинково, розташована обширна колонія для хронічних душевнохворих Катеринославського губернського земства. Лікарня була заснована у 1897 році», – так було зазначено в путівнику.

фото: джерело https://dp.suspilne.media/

Основним курсом для стабілізації та одужання була трудова терапія. З початком заснування лікарні в будинки селили здорові сім’ї та кілька хворих з психічними розладами. Всі разом вони доглядали за садибою, городиною та вели господарство. Із започаткуванням роботи лікарні тут працювало всього п’ять лікарів-психіатрів. Але слід зазначити, що всього в Катеринославській губернії на той час працювало дев’ять лікарів-психіатрів.

Під час громадянської війни через тяжкі умови значна частина душевнохворих Ігренської колонії розбіглась або загинула. Губернська психіатрична лікарня перетворилась на соматичну з одним психіатричним відділенням на 50-60 койко-ліжок. Госпіталізація в Катеринославській губернії головним чином здійснювалось Ігренською колонією, яка перетворилась вже в психіатричну лікарню. Відновлення кількості лікарняних ліжок відбувалось дуже повільно, в період до 1927 року кількість була значно меншою від рівня до початку революції.

Вже у 30-х роках лікарня відновила свою потужність, втрачену революційним періодом. Початок 40-х років ознаменувався розквітом стаціонарної та позалікарняною мережею, а також проведенням її децентралізації. А саме: відкривається Васильківська колонія, ізолятори та спеціальні відділення, організовуються окремі кабінети психологічної допомоги для дітей та дорослих.

До початку Другої світової війни за допомогою в медичний заклад могли звернутися мешканці Дніпропетровської, Запорізької та частково – Луганської областей.

Відбудова лікарні після повного руйнування за часів Другої світової війни

Під час окупації в період Другої світової війни Ігренська психіатрична лікарня була перетворена у концентраційний табір для хворих та військових. За цей період було умисно знищено близько 1300 хворих. Восени 1943 року Ігренська психіатрична лікарня була звільнена від окупантів, але зруйнована вщент. Її будували вже за новим проєктом, який було витримано всім вимогам сучасної науки та лікарняної техніки.

фото: джерело https://dp.suspilne.media/

Вже наприкінці 1950 року на території Ігренської лікарні було відбудовано наново більш, як 30 будівель та розгорнуто вісім відділень на 600 ліжок. В період з 1953 по 1955 роки тут було відкрито неврологічне відділення, наркологічне та відділення для інфекційних хворих. Важливу роль у розширенні медичного закладу та вдосконаленню психоневрологічної допомоги хворим області відіграли Ф.К Філяновський (1953-1955 роки) та П.А. Боровський (1959-1961 роки).

1962 рік – Ігренська психіатрична лікарня була перейменована у Дніпропетровська обласна психіатрична лікарня, згідно із виконанням додаткових функцій.

В період 1970-1980-х років фонд койко-місць лікарні було збільшено до 1550 місць. До того ж були відкриті нові відділення за такими напрямками у лікуванні: 

  • відділення неврозів; 
  • нейрохірургічне; 
  • відділення анестезіології та реанімації. 

Після цього лікарня отримує статус багатопрофільної спеціалізації.

Після проголошення незалежності України у 1991 році Дніпропетровська обласна психіатрична лікарня отримала статус: «Міжобласний клінічний психоневрологічний центр».

Наразі структура закладу налічує 37 відділень: 20 спеціалізованих, 6 відділень інтенсивної терапії, 2 експертних відділення, хоспіс, наркологічне, відділення анестезіології та інтенсивної терапії. А також до структури закладу входять: централізоване стерилізаційне відділення, гіпербаричної оксигенації, комп’ютерна діагностика, УЗД-кабінет, стоматологічний, рентгенологічний, клініко-діагностичні відділення, адміністративно-господарські підрозділи та служби.

фото: джерело https://dp.suspilne.media/

Каральна психіатрія – темна сторінка минулого

Саме в цій лікарні проходили примусове лікування дисиденти та правозахисники, а саме: Леонід Плющ, Василь Сірий, Василь Рубан, Анатолій Лупиніс, Микола Плахотнюк та багато інших.

Українська психіатрична лікарня із суворим наглядом у Дніпрі – унікальна установа, в якій проходили примусове лікування пацієнти, що скоїли тяжкі та особливо тяжкі злочини, яких визнано рішенням суду не підсудними. Голова комісії з реорганізації лікарні Сергій Шум зазначив, що метою лікарні в радянські часи було закрити всіх, кого не треба було показувати. У 1968 році це були дисиденти, трохи раніше – інакодумців, а після – тих, хто викликав жах.

Про те, що в Дніпровській психіатричній лікарні із суворим режимом нагляду порушували права пацієнтів заявляли в офісі Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини. А саме: порушення санітарних норм, утримання на лікуванні без підстав або без відповідного судового рішення, лікування суто медикаментозне, відсутня можливість подзвонити рідним, тісні палати, відсутність реабілітації та альтернативних методів лікування.

У Міністерстві здоров’я визнають, що процес реорганізації Дніпровської психлікарні розпочався, але маємо сподіватися, що це не буде тривати роками.

.