Одним з найстаріших закладів вищої освіти в Україні вважається Дніпровський державний медичний університет. Він пройшов тривалий шлях від підготовки рятівників фронту до виховання провідних спеціалістів, які впроваджують наукові розробки у вітчизняне медичне середовище. Далі на idnepryanin.com.
Історія та розвиток Дніпровського державного медичного університету
Заснування Вищих жіночих курсів у Катеринославі 15 вересня 1916 року поклало початок діяльності медичного відділення. Через 2 роки воно було реорганізовано у медичний факультет новоствореного Катеринославського університету. У 1920 році реформа вищої освіти позначилася на відокремленні Катеринославської державної медичної академії.
Перебуваючи під головуванням ректора Володимира Карпова, вона забезпечила нове покоління студентів навчанням на лікувальному та одонтологічному відділеннях. Досвідчені педагогічні кадри та зміцнена матеріальна база посприяли випуску 248 лікарів у 1925 році. Згодом вони отримали можливість професійної самореалізації у перших клінічних центрах Земської губернської лікарні та лікарні Червоного Хреста. У цей період важливою просвітницькою ініціативою стало тиражування вісників “Катеринославський медичний журнал” та “Новий хірургічний архів”, а пізніше – газети “За соціалістичні медичні кадри”.
У 1926 році заклад освіти було перейменовано на Дніпропетровський медичний інститут. Тоді ж його нововведення поширилися і на збільшення навчального навантаження за новою програмою для формування сталої компетентності майбутніх фахівців. У 1931 році було створено довгоочікуваний санітарно-гігієнічний факультет під проводом Марії Станішевської, Лева Штрума, Соломона Кагана, Михайла Донича та Любові Горивець-Власової. У 1937 році студенти також отримали змогу вивчати анатомію та фізіологію дитячого організму на педіатричному факультеті.
Початок німецько-радянського конфлікту зумовив евакуацію Дніпропетровського медичного інституту до Ставрополя. Згодом достроковий випуск майбутніх лікарів для фронту також відбувався у Махачкалі, Ташкенті та Фергані. Підготовані студенти, випускники та викладачі брали активну участь у медичній допомозі в тилу, на фронті та у партизанських загонах. Стабілізація воєнного становища дозволила закладу освіти повернутися до рідного міста лише у 1944 році. Протягом наступних десятиліть було організовано підготовче відділення, факультети фармацевтики, стоматології, удосконалення лікарів, а також запроваджено вечірню форму лікувального факультету.
Після проголошення незалежності України навчальна установа продовжила свою діяльність як Дніпропетровська державна медична академія у 1994 році. Згодом вона провадилася під проводом нового ректора Георгія Дзяка на 6 факультетах з понад 4 тисячами студентів. Набувши високого статсу у міжнародному освітньому просторі, заклад змінив свій тип та назву на Дніпровський державний медичний університет у 2021 році.
Значення та визнання діяльності Дніпровського державного медичного університету
Дніпровський державний медичний університет бере активну участь в освітянських виставках, співпрацює з ВООЗ, посольствами та навчальними закладами в Європі, Азії та Північній Америці. Академічний шлях студентів збагачений сучасною науковою бібліотекою, дослідницькою лабораторією та стажуванням у США, Франції, Німеччині, Іспанії тощо. До відомих випускників освітньої установи належать Олександр Абатуров, Олег Кочмала, Тетяна Авраменко, Арнольд Несіс, Микола Паранько та інші. За свою діяльність вона була нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора.
