Україна здавна була осередком поширення пам’яток сакральної культури ІХ-ХІІІ століття. Одними з найбільш відомих артефактів на території країни є половецькі статуї – кам’яні фігури кочових народів кипчаків. Колекція скульптур у Дніпрі залишається найбільшою у світі, налічуючи близько 100 об’єктів. Вона розпочала своє існування понад 150 років тому й зазнала свого розквіту за діяльності Дмитра Яворницького. Зараз кам’яні баби слугують оздобленням привхідної ділянки Дніпровського національного історичного музею. Кількість статуй на виставках продовжує збільшуватися завдяки перевезенням з прифронтових зон. Відтак, нещодавно з Донеччини було евакуйовано ще декілька кам’яних артефактів для тимчасового збереження у Дніпрі. Далі на idnepryanin.com.
Історичний контекст половецьких статуй
Стародавні кам’яні скульптури мають тривалу історію створення. Їхніми авторами були кочові племена степової території Євразії, яка складається з сучасної України, Росії та Казахстану. Найдавнішими вважаються виявлені між Дунаєм та Доном стели мідної та бронзової епохи. На території нашої країни залишили чималий спадок скіфи у VІ-ІІІ ст. до н.е. Однак найбільший внесок у розвиток монументального мистецтва зробили половці. Скульптури є головним джерелом дослідження історії та культури цього тюркського народу. Вони зазнали свого піднесення у ХІІ-ХІІІ столітті, коли Дніпровські степи стали основним місцем проживання племен з Азії. Дніпровські пороги слугували центром найбільшого об‘єднання кочовиків – Білої Куманії. Придніпровська конфедерація половців створювала тут кургани та розміщувала кам’яні монументи. Відповідно до історичних джерел, статуї завжди були об’єктом поваги та страху. Племена половців підтримували обряди піднесення дарунків у вигляді прикрас, зброї та посуду, що сприяло їхньому соціокультурному розвитку. Донині мешканці територій поширення скульптур ушановують їхню присутність, вважаючи їх джерелом сили та безпеки. Саме тому у 2011 році жителі смт Бойківське не дозволили передавати споруди до музею, оскільки сприймали їх за символ материнства та родючості, який сприяв багатому врожаю та оптимальному клімату.
Половецькі статуї у Дніпрі: збереження та значення у сучасних умовах
Половецькі баби досі мають важливе значення у сучасному мистецтві. Від початку повномасштабного вторгнення статуям приділяється особлива увага не лише у контексті культурної спадщини нашого народу, а й як до оберегів. Жителі сіл зберігають традицію величання споруд, яким поклонялися наші пращури. Наразі постає гостре питання їхнього збереження. Під час досліджень демонтовані пам’ятки переносили до музеїв та приватних колекцій. Однак поповнення найбагатшої колекції у Дніпрі вже супроводжувалося нестачею місця для експонатів особливих розмірів. До того ж з розвитком воєнного конфлікту скульптури неодноразово зазнавали пошкоджень снарядами. Частину статуй також незаконно вивезли до Росії. Важливо вжити серйозних заходів для врятування культурних надбань Донбаського краю, що перебувають під загрозою.