Володимир Скуратовський – відомий композитор родом із Дніпра. Музикознавець писав вірші, грав на фортепіано, викладав. У 2001 році він став членом Національної спілки композиторів України, через п’ять років – членом конгресу літераторів України, а у 2016 році встиг отримати звання заслуженого діяча мистецтв. Про життя композитора розповімо докладніше на idnepryanin.com.
Дитинство та юність композитора
Народився Володимир Скуратовський у квітні 1963 року в Дніпрі (на той час Дніпропетровськ). Батьки майбутнього талановитого поета працювали лікарем та педагогом, а інтерес до музики він почав проявляти ще з раннього дитинства. Відомо, що перші твори хлопчик почав писати ще в 7 років, тоді ж виявив інтерес до гри на фортепіано.
Після того, як поет закінчив середню школу, він не думав довго про вступ та одразу подав документи до Академічного музичного училища при консерваторії імені П. Чайковського в Москві. Молодого чоловіка так цікавила музика та мистецтво, що він вирішив навчатися одразу на двох факультетах – грі на фортепіано та паралельно вивчати теорію та історію музики.
Училище дніпрянин закінчив із відзнакою і у 1982 році одразу ж після отримання диплома вступив до консерваторії, при якій навчався, обравши теоретико-композиторський факультет.
Цікаво, що темою для своєї дипломної роботи майбутній видатний композитор обрав редакторську діяльність М. Римського-Корсакова, працював дніпрянин над нею під керівництвом академіка міжнародної академії мистецтв, професора Є. Левашева. Серед викладачів для студентів були видатні на той час музиканти та композитори, тож можна зазначити, що навчався Скуратовський у найкращих діячів мистецтва.
У 1988 році він закінчив консерваторію. Йому одразу ж запропонували посаду викладача музично-теоретичних дисциплін в Академії музики й театру в Красноярському краї. Недовго думаючи, видатний музикознавець вирушив на свою першу роботу.
Повернення в рідне місто
У Красноярську Скуратовський пропрацював лише два роки, а потім вирішив повернутися до рідного Дніпра.
У 1991 році йому запропонували працювати в музичному училищі імені М. Глінки, а через 14 років він став там старшим викладачем.
У 1995 році композитор заснував у місті молодіжний ансамбль скрипалів “Violino”.
Володимир Скуратовський не тільки керував справами проєкту, а й був концертмейстером, аранжувальником.
У 1999 році музикознавець став одним з учасників фортепіанного квартету “Консонанс”, написав для нього безліч творів.
Одночасно з роботою на посаді викладача видатний музикант постійно продовжував вести науково-музикознавчу діяльність, брати участь у міжнародних конференціях та форумах музикознавців.
Так, композитор із Дніпра встиг відвідати міжнародну науково-практичну конференцію до 100-річчя від дня народження Ю. Келдиша, конференцію під назвою “Опера в сучасному музичному театрі”, форум музикознавців, конференцію, присвячену 100-річчю від дня народження Г. Свиридова, інші.
Саме Скуратовський ініціював проведення міжнародної науково-практичної конференції “Актуальні проблеми музикознавства”, протягом п’яти років брав у ній активну участь.
Творчість композитора
Талановитий поет та композитор писав не лише вірші, а й музику. Саме він випустив низку творів для симфонічного оркестру, представив світові хорові та камерно-інструментальні твори.
Не раз музикознавець складав музику до драматичних вистав, фортепіанні та вокальні партії.
Шанувальники та критики відзначали, що в більшості творів дніпровського композитора відчувається вплив традицій пізнього романтизму, нотки неокласицизму та навіть нове звучання старовинної сюїти.
У деяких творах можна простежити українські національні музичні елементи, поєднані зі звучанням традицій російської музичної культури. Також простежується деякий вплив французьких імпресіоністів.
Варто зазначити, що більшість творів дніпрянина звучали і на міжнародних фестивалях як в Україні, так і за кордоном – в Італії та США. Після смерті Скуратовського відбулася ціла низка його авторських концертів та концертів його пам’яті.
Наукові праці Скуратовського представляли в наукових збірниках як України, так і Росії.
Здебільшого у своїх працях композитор вивчав оперну, симфонічну та хорову творчість російських композиторів ХІХ – ХХ століть.
Крім власних досліджень музикознавець встигав керувати та допомагати з роботами своїм студентам.
Перу поета Скуратовського належить й безліч літературних творів, він писав вірші, оповідання, есе.
Письменник творив не тільки сам, а й встиг стати співавтором трьох літературних збірок, його поетичні твори з’явилися на сторінках низки альманахів.
Проєкти
Володимир Скуратовський за життя працював над багатьма проєктами. Так, разом із дружиною Ольгою він створив музично-педагогічний проєкт під назвою “Юна Опера”.
До нього залучили студентів музичного місцевого училища та консерваторії ім. Глінки, учнів музичних шкіл.
Під керівництвом композитора зусиллями учасників поставили вистави “Князь Ігор”, “Снігуронька”, “Ніч перед Різдвом”, “Садко”, “Сказання про невидимий град Китеж та діву Февронію” та “Пікова дама”.
Колектив виступав не тільки в Дніпрі, а й інших містах України, Росії та Литви.
Подружжя заснувало в Дніпрі й відомий арт-центр “Квартира”, запустило дитячу програму “Дитяча філармонія”. Займатися там і слухати класичну музику могли не тільки учні молодших класів, а й діти віком до двох років.
Також для учнів проводили заняття за авторськими програмами Володимира Скуратовського “Дискусійний клуб” та “Музична вітальня”. Композитор виступав як ведучий, соліст та концертмейстер.
У 2003 році Володимир Скуратовський обійняв посаду керівника літературного проєкту “Майстерня слова”, об’єднавши людей різних професій і віку, які хотіли б писати літературні твори найрізноманітніших жанрів.
У 2005 році навіть було презентовано спільну збірку “Майстерні слова” під назвою “Де ночують хмари”.
Композитор із Дніпра брав активну участь у просвітницько-волонтерських проєктах міста. Він допоміг організувати низку концертів у міській та обласній бібліотеках, будинках престарілих та інших закладах.
Варто додати, що на честь Володимира Скуратовського було названо ДМШ № 6 м. Дніпра, а у 2018 році там відкрився інтерактивний музей, присвячений життю та творчості видатного дніпрянина.
Твори композитора
У 1982 році видатний композитор та музикознавець презентував свої чотири прелюдії, а впродовж наступних чотирьох років працював над альбомом для дітей, який вийшов у 1988 році.
Також у 1988 році, ще в студентські роки музикознавець презентував світові своє творіння під назвою “Романтична соната” для альта й фортепіано, а у 2005 році відредагував його.
Ще у 1988 році під його авторством було написано сонату для туби та фортепіано, а у 1997 році вийшла редакція для тромбона та фортепіано.
Того ж року шанувальники його творчості змогли оцінити сюїту “Violino” для ансамблю скрипалів, а за рік – сонату для домри та фортепіано.
У 1992 році Скуратовський написав авторську музику до комедії Лопе де Вега “Валенсіанська вдова”, а за рік – до дитячої вистави В. Орлова “Шуршик”. Тоді ж побачила світ сюїта “Пам’яті Равеля”.
У 1999 році композитор презентував вальс-скерцо для фортепіано, а за рік по тому – “Маленький регтайм” для ансамблю скрипалів й старовинну сюїту для домри (скрипки) та фортепіано.
Серед відомих творів талановитого вихідця з Дніпра можна відзначити хореографічні постановки до творів “Пані квітів”: “Танець-скерцо” та “Химерний вальс”, що побачили світ у 2000 та 2001 роках, сюїту “Погляд у минуле”, її презентували ще через рік.
У 2003 році композитор написав музику для “Маленького концерту” для скрипки з оркестром, а ще за три роки – “Ностальгійний диптих” та концертіно для тромбона з оркестром.
У 2005 році побачили світ п’ять поем для хору a capella на вірші Лесі Українки, над якими також працював талановитий дніпрянин.
Тоді ж було презентовано “Народний танець” для скрипки та фортепіано.