Найстарішою аптекою Дніпра дослідники називають будинок №15 на вулиці Глинки, котрий було зведено у 1917 році. Під час реставрації у приміщенні навіть знайшли старовинні пляшки з ліками, які демонструють у сучасній аптеці, як реліквію. Однак існувала ще одна аптека, трохи старша за віком, збудована у 1915 році. Про неї мало, хто знає, бо майже не збереглася, але на початку минулого століття користувалася великою популярністю у дніпрян. У 2024 році зруйновану часом споруду ще можна побачити на проспекті Сергія Нігояна, 4, її знають, як Будинок Пріцкера. Далі на idnepryanin.com.
Чому власник обрав місце в Чечелівці?
Власником цієї аптеки був Лев Давидович Пріцкер, а розташував заклад у Чечелівці – одному зі старих районів Дніпра, котрий сучасники знають, як Новокодакський. Сформувався район ще 1880-х роках, коли місто почало стрімко розростатися й розвиватися. Зводилися двоповерхові кам’яні будинки, де здавали кімнати робітникам та їхнім родинам. Але будинок Пріцкера виділявся тим, що власник обрав для нього незвичайний архітектурний стиль. Аптеку Лев Давидович розташував на першому поверсі, на другому оселився сам із родиною.
Відкрився заклад у 1916 році. Пан Пріцкер розраховував, що ліки охоче купуватимуть численні мешканці Чечелівки, і його плани виправдалися б, коли б не сумнозвісні події початку минулого століття. Завдяки незвичайній для тих часів архітектурі, двоповерхова споруда, схожа на маєток, височіла над Чечелівкою і була помітна здалеку. За матеріалами історика Максима Кавуна, неспокійні часи настали ще у 1905 році, коли в робочому районі Чечелівка постійно спалахували страйки. Заворушення притягували й злочинців, що тільки ускладнювало ситуацію.
Які ліки продавала аптека Пріцкера?
Товари в аптеках наприкінці 19 – початку 20 століття був стандартним: медичні екстракти, аптекарські сироватки, галенові препарати, ефірні олії, ароматна вода, проносні пряники. Мали попит губні помади, пудри, креми, засоби від запорів. Ліки виготовляли вручну, тому їх ефективність залежала від майстерності аптекаря. Високий рівень підготовки пана Пріцкера забезпечував якісний товар, крім того, пропонував й імпортні ліки, найбільшими постачальниками українських аптек у 1900-х роках були німецькі компанії “Гейє” та “Мерк”. Контролювала весь процес виготовлення, зберігання та застосування аптечних засобів Державна фармакопея.
Найбільшим попитом в аптеці Пріцкера, як, власне, і в інших аптеках на початку 20 століття, користувалися такі ліки, як:
- препарати опію – знеболювальне для дорослих і дітей;
- дитячий сироп для прорізування зубів у немовлят – вміщував 0,2% морфіну;
- льодяники з кокаїном – від болю в горлі;
- препарати з амфетамінами – від головного болю, запалення легенів;
- сироп від кашлю – складався з алкоголю, індійської коноплі, хлороформу, сульфату морфію.
Широко розповсюдженим був героїн, ліки на його основі виписували при шлунковому, серцевому болях, подагрі, грипі, кашлю… Ще рекламували настоянки та екстракти з медичним канабісом: “смола від Cannabis Indica” або порошок зі смоли “Cannabin Tannas”. Вони вважалися найкращим засобом при судомах, спазмах, мігренях, запаленнях, кашлі. Ще пропонували в аптеці Пріцкера радіоактивну сіль для ванни (при нервових розладах, безсоння, артритах, ревматизмі) та радіоактивне боржомі, вітаміни з додаванням ртуті та свинцю. Ртуть ще продавали окремо в пігулках для лікування корости, завороту кишок, сифілісу. Були в продажу навіть стрічкові хробаки для схуднення, цей метод, до речі, популярний й у 2024 році.
Чечелівка, де розташовувалася аптека Пріцкера, була робітничим районом, серед мешканців найпоширенішими захворюваннями залишалися ревматизм, склероз, емфізема легенів, застуди, запалення очей. Не рахуючи вже численних травм, що на виробництві траплялося дуже часто. Оскільки у бідних родин грошей на лікаря не було, покладалися на вибір аптекаря. Лев Пріцкер був відомий тим, що завжди продавав ліки бідним з великою знижкою, іноді – в борг, за потреби давав поради, як і чим краще лікуватися. Робітники навіть вважали його алхіміком і дивувалися, скільки ж цікавого та корисного знав цей літній чоловік, котрий за будь-яких умов зберігав чудове почуття гумору.
Загадкове зникнення аптекаря
Історик Максим Кавун у своїх матеріалах відзначав, що з 1905 року Чечелівка поступово перетворилася на своєрідну бандитську республіку, куди боялися навідуватися багаті катеринославці. Відтак торгівля після відкриття аптеки бажаного прибутку не дала, однак Лев Давидович був радий і тому, що приміщення взагалі вціліло. Що, з огляду на лихі часи та славу одного з найкримінальніших районів Дніпра, вже можна було вважати дивом. Оскільки старого аптекаря в районі поважали, ані його, ані будинок не чіпали.
У 1917 році Лев Давидович одним із перших оцінив небезпеку нового вітру змін. Тихо й непомітно зник разом із родиною, навіть зміг вивезти деякі дорогі та цінні меблі. Значну частину того, що залишилося, швидко розграбували мешканці оточуючих будинків. Існує версія, ніби власник аптеки, котрий зумів захистити заклад у лихі часи своїм авторитетом, подався до Франції. Однак єврейська громада у подальші роки так і не змогла відшукати за кордоном слідів ані цієї неординарної людини, ані когось із рідних Пріцкера.
Як склалася доля аптеки?
Незвичайний у своїй красі будинок вцілів у роки громадянської та Другої світової війн. Після зникнення власника аптеку так і залишили на першому поверсі, тільки вже у державній власності. На другому поверсі, де жив Лев Давидович, розмістили дитячий садок. Деякий час тут ще розташовувався молодіжний клуб “Маяк”, але, врешті-решт, місцева влада повернула зручний формат “аптека – дитячий садочок”, що й зберігалося аж до 1990-х років минулого століття. Потім дитячий заклад перевели, але аптека ще працювала до початку 2000-х років.
Дослідники Дніпра відзначали, що довгий час зберігалася відома мармурова лава зліва від входу до будинку, а в приміщенні – антикварні меблі, різьблені аптечні шафи та прилавки. Не одне десятиліття працював навіть старовинний касовий апарат. Але на початку 21 століття аптека припинила своє існування, споруда без господаря почала поволі руйнуватися. У 2016 році будинок збиралися реконструювати, навіть поставили навколо огорожу. Але й на рік 2018-й ніяких змін не відбулося. Що ж, аптекар Пріцкер не помилився, коли пророкував своєму будинку сторічне існування. І коли б знайшлися кошти, приміщення однієї з найстаріших аптек не вийшло б з моди ще не один десяток років. А не поступово ставало частиною забутої історії Дніпра.