Російське вторгнення в Україну у лютому 2022 року зламало чимало доль, на захист країни стали не лише чоловіки, а й жінки – медики та волонтерки. Серед них – і Ганна Островська, яка добре пам’ятає бойові дії, що тривають з 2014 року. Медсестра, психологиня, волонтерка – сміливу жінку з позивним “Скіф” шанують не лише бійці, до її занять з тактичної медицини долучається й чимало цивільних українців. Далее на idnepryanin.com.
Круті повороти долі
Народилася Ганна в Макіївці, закінчила школу № 85 у місті Горлівка. Потім були медичний ліцей, Горлівське медичне училище, де отримала диплом медсестри загального профілю. Вивчала психологію в Макіївському економіко-гуманітарному інституті, стала кризовим психологом. “Я ще з 5 класу знала, що буду медсестрою, – розповідала Ганна журналістам “Суспільне Дніпро”, – А другу освіту кризового психолога обрала тому, бо добре знаю, що таке криза, і як в ній почуваєшся. Мабуть, до вибору підштовхнуло й те, що я – адреналінщиця, намагаюся завжди бути в центрі подій. Так мені зручно, я знаходжу собі справу і швидко її роблю”.
Пані Ганна допомагала проукраїнському Майдану ще в Донецьку, але у 2014 році була змушена поїхати звідти, бо хвилювалася за маленьку дитину. “Тоді координувала пошук медикаментів, – згадувала вона, – але ризиковано було брати велику партію. Могли здати ополченцям”. Однак залишатися осторонь – не в її характері. Ганна Островська пройшла навчання в ізраїльських парамедиків і почала супроводжувати поранених до Дніпра. Потім взялася проводити для військових курси з домедичної допомоги, працювала інструктором у батальйоні “Дніпро-1”.
Як гартувалася сталь Ганни Островської
Медсестра зізналася: в тилу для неї залишатися несила. Тому не могла не звернути увагу на таку організацію, як “SEAL”. Центр працює понад 20 років, має величезний досвід у сфері забезпечення захисту не лише окремих родин, а й цілих регіонів та національних компаній. Тут реалізовують і типові проєкти, і інноваційні рішення, розробляють авторські програми підготовки для силовиків та окремих осіб. Колектив професіоналів, бойове братерство, дисципліна та надійність – все це, мов магніт, притягнуло увагу Ганни Островської.
Ще до війни вона виїздила в зону АТО для проведення тренінгів, долучалася до навчань українських інструкторів на базі Військової академії в Естонії. Повернулася, сповнена планів поділитися знаннями та навичками, створити таку ж систему в Україні, зокрема, систему навчання, як надавати медичну допомогу на полі бою та в умовах евакуації. З 2022 року Островська керує сектором медичної взаємодії Координаційного центру волонтерів Дніпра.
Вже багато місяців з командою їздить із тренінгами до різних областей, де ведуться бойові дії. “В Дніпрі нас декілька груп, – ділилася волонтерка з представниками “Суспільне Дніпро”, – навчаємо надавати допомогу військових і цивільних. Обираємо місце так, щоб люди могли спокійно вчитися, а не позирати постійно, де ж ворог, і коли стрілятимуть. Бо з такого навчання хисту не буде. Останнім часом мене вже не питають, де взяти турнікети та аптечки, як це було на початку війни. В підрозділах все є, що особливо радує”.
День, коли почалася війна
Хоча Ганна вже перебувала практично у вирі війни з 2014 року, події лютого 2022 року вже вкотре повністю переформатували налагоджене життя. “24 лютого телефонували з декількох бойових підрозділів, які виїжджали в гарячі точки, – писала Островська на своїй сторінці в ФБ, – пропонували й мені з ними старшим медиком. Одразу спитала, чи знайдеться бронежилет на 12-річну дитину, бо не могла кинути її саму. Та бронежилета не було, тож довелося зробити вибір. Залишитися, щоб бути корисною тут”.
Навчання тактичній медицині вимагає гарної бази: обладнання, машина, заробіток, умови для інструктора. Нічого з цього на початку війни не було, тому Ганна працювала без відпочинку, намагаючись навчити якомога більше охочих. “Через 1,5 місяця після повномасштабного вторгнення ми згадали, що, крім боїв та евакуації, у нас є життя, – писала Островська на своїй сторінці в ФБ, – Робота, родина, обов’язки. А ще багато людей згадали, що я можу навчити тактичній медицині. З того часу не маю можливості відпочити”.
Доки триває війна, залишатиметься в лавах
Поступово Ганні вдалося зловити потрібний ритм. Інструкторка зосередилася на викладанні медицини. Найважчим для себе називає втрату друзів на війні. І робить все можливе, аби ці втрати були меншими і більше вдалося врятувати поранених. Люди, з якими Ганні доводилося працювати, говорять про неї, як жінку вольову та сильну. У 2022 році напарник Володимир дивувався, як Островській вдалося створити величезний склад ліків, який працює на весь східний регіон. А колега Тетяна додавала, що Ганна і сама дотримується залізної дисципліни, і від інших того вимагає. Сама ж Островська вважає: треба робити те, що найкраще вмієш, і робити сумлінно. А ще хоче створити громадську організацію, щоб навчити медицині якомога більше людей. Адже вчасно надана допомога – це врятоване життя. І навіть не одне.