Дніпровська обласна клінічна лікарня імені Мечнікова відома на всю Україну, щодня тут виконують найскладніші операції понад 2,5 тисяч медиків. А керує цією величезною командою головний лікар Сергій Анатолійович Риженко – доктор медичних наук, професор, Заслужений лікар України. В переліку відзнак – державні ордени, звання Почесного громадянина Дніпра, але найбільшим своїм досягненням він вважає кількість врятованих людських життів. Далі на idnepryanin.com.
Професія лікаря – особливий вибір
Сергій Риженко народився в місті Корсунь-Шевченківський Черкаської області. Як згадував в інтерв’ю журналістам інтернет-видання “Most-dnepr.info”, на все життя улюбленим місцем залишився шкільний двір, де з хлопцями ганяли в футбол. В ті роки пропаганда “холодної війни” була дуже сильною, всі боялися ядерної катастрофи, що мимоволі вбирали й діти. Навчатися Сергій подався до медичного училища в Києві. В дитинстві мріяв бути залізничником, як батько, але в шкільні роки змінив пріоритети. Після закінчення училища у 1982 році відслужив в армії, потім поступив до Дніпропетровського ордена Трудового Червоного Прапора медичного інституту, у 1992 році отримав диплом лікаря.
“Ця професія пов’язана з горем, хвилюваннями та надією, – розповідав Сергій Анатолійович в бесіді з журналістами “Most-dnepr.info”, – вона не дозволяє розслабитися навіть після роботи. Треба бути максимально зібраним цілодобово. Ми не маємо права на поганий настрій, адже пацієнту можуть зашкодити будь-які негативні емоції. Допомагають утриматися в такому ритмі життя лише тверезий розум, досвід і постійне підвищення кваліфікації”.
Ставлення до кар’єри
Сергій Риженко починав із посади лікаря Дніпровської міської лікарні №15, де працював у 1992-1994 роках. Потім став лікарем-інспектором управління охорони здоров’я Дніпропетровського міськвиконкому, з 1999 року – головним державним санітарним лікарем Дніпропетровської області. У 2010 році працював на посаді головного державного санітарного лікаря України, яка після адмінреформи трансформувалася на посаду голови Державної санітарно-епідеміологічної служби.
Призначення головним лікарем Дніпровської обласної клінічної лікарні імені Мечнікова отримав у вересні 2011 року. Ще з початком війни на Донбасі одним із перших побачив, яку біду несе війна, і разом із великою командою медиків намагався врятувати всіх, кого привозили. Майже 90% важкопоранених – витягували. Недарма серед бійців “на нулі” побутує думка, що “коли везуть до Мечнікова, обов’язково виживеш”.
Заслуги Сергія Риженка відзначені кількома орденами: “За заслуги” 1, 2 і 3 ступеню та – “Ярослава Мудрого” 4 і 5 ступенів. Варто згадати, що Риженко з 2002 по 2006 та з 2015 до 2020 роки був депутатом Дніпропетровської обласної ради. Втім, до кар’єри у Сергія Анатолійовича ставлення скоріше філософське. “Кар’єра – це вторинне, – казав лікар журналістам “Most-dnepr.info”, – вона не дає враження про людину. Складно судити, добра вона чи зла, слабка або сильна, чи допомагає іншим. Хіба що статус кар’єра дає. Але, якщо ти розумієш, що без постійних зусиль успіху чекати не варто, то будеш підніматися по сходинках. Інакше – ніяк”.
Досягти неможливого – реально
З початком російського вторгнення у 2022 році лікарня імені Мечнікова почала приймати величезний потік бійців, зокрема, важкопоранених, у яких було мало шансів вижити. Рятували не лише в реанімації, доводилося Риженко й виїжджати на передову, щоб евакуювати поранених. “Кожна людина має право на життя, – відзначив головлікар в інтерв’ю інтернет-виданню “5.ua”, – а без апаратури, ліків боєць може загинути. І тут не треба довго міркувати, чи є в тебе вільний час. Треба їхати й забирати. Що ми й робили”.
Через реанімацію лікарні імені Мечнікова пройшли тисячі поранених бійців та цивільних мешканців. Окреме місце в кабінеті головлікаря відведене під “куточок життя” – ікони, вишиті власноруч матерями й дружинами врятованих вояків. Риженко говорить, що ці витвори найкраще символізують дива, які сталися в цих стінах, коли вдалося подарувати бійцям друге життя. Що є результатом спільної роботи всіх медиків закладу. “Досі іноді сняться поранені, яких врятував, – зізнається Сергій Анатолійович, – майже всі вони залишилися інвалідами. Найбільше хотів би, щоб завершилася ця війна, і ми знов лікували тільки мирні хвороби, а не страшні рани”.
Відпочинок для душі
Але попри величезну завантаженість, знаходить час Сергій Риженко і для відпочинку. Любить прогулянки з собакою, футбол, катання на велосипеді, настільний теніс, освоїв стрільбу з пістолета. Почав вивчати англійську. “Улюблений автор – Тарас Шевченко, – розповідав головлікар журналістам “Most-dnepr.info”, – з дитинства пам’ятаю багато його віршів. Мій дід цього поета дуже шанував, у хаті навіть портрети висіли з цитатами віршів. З кіно віддаю перевагу творчості Стенлі Кубрика та Стівена Спілберга”.
Сергій Риженко певен, що кожні 2 роки людині треба знаходити собі нове захоплення для душі, тоді мозок розвиватиметься. Час на хобі знайти складно, але реально, це добре захищає від перевтоми та вигоряння. А ще Сергій Анатолійович дозволяє собі іноді трохи помріяти. Мрії ці дуже прості: щоб настав мир, щоб Мар’їнка, Піски, Широкіне стали мирними та безпечними. І щоб всі люди, нарешті, зрозуміли: головні цінності – це добро, любов та милосердя.