3 Лютого 2023

Як святкували Новий рік на Дніпропетровщині: від часів козацтва і до теперішніх днів

Related

Чемпіон світу з кікбоксингу: В’ячеслав Дубінін родом з Дніпропетровщини

В’ячеслав Іософич Дубінін народився 11 червня 1949-го року в...

Майстер парашутного спорту України: незламна Лідія Олефірова родом з Дніпропетровщини

Лідія Іванівна Олефірова  народилася 24 квітня 1935-го в Дніпропетровській...

Історія започаткування банку крові в Дніпропетровській області

Ще з довоєнних часів на Дніпропетровщині існувала система служби...

Share

Новий рік святкували ще із року заснування Катеринославу – перший раз це було майже два століття тому. Містяни ходили від одного дому до іншого, співали колядки, а надвечір збиралися усієї родиною за сімейним столом, повний смачної їжі! Про те, які прикраси встановлювалися від періоду заснування нашого міста, та чи змінилися традиції святкування Нового року зараз читайте далі на idnepryanin.

У музеї історії Дніпра є багато пам’яток, які розповідають про минуле життя ще за часів Катеринославу. Так, в ньому є старовинні музичні пристрої, які використовувалися містянами для прослуховування святкових пісень на Новий рік та Різдво. 

Період козацької України для земель Придніпров’я

З 15 сторіччя сюди, до українських земель почали приходити свята та традиції із інших країн світу. Так прийшло і відзначання Нового року з першого січня. Це було поступово, адже домінувало все одно ще 1 вересня, яке традиційно було днем знань. Проте з цього періоду створювалось започаткування зимових свят.

Для козаків початок року був важливим періодом, адже тоді відбувалися вибори кошового отамана і старшини. Також проводилося жеребкування, який курінь чим буде займатися увесь наступний рік, а 31 грудня на Гетьманщині вважали родинним святом. 

Новорічні свята досі не обходяться без традиційних колядок. За дослідженнями українських істориків, у козацьких творах можна почути оспівування територій, які до сьогоднішніх днів належать сучасному Дніпру та всій області. Навіть до часу незалежності України збереглися колядки, джерело яких походить саме з нашого міста. Їхньою характерною особливістю є те, що всі вони походять із періоду козацької України. 

Джерело фото: https://etnoxata.com.ua/

Наприклад, в місті Кам’янське-Лівобережне і досі фіксується колядка: “Візьму вола за рога, а кобилку – за чубринку; поведу і на Могилку, а з могилки – на Кодак, і продам там за п’ятак; з Кодака та у Діївку, поміняю на копійку”. Також ця колядка має різні назви відповідно до географічного розміщення – різні варіації цієї колядки мають зокрема південні території Дніпропетровської області. 

Період 19-20 століття, нові традиції святкування Нового року

Козацька доба дала для нас дуже багато якихось речей, які були відгоном для традицій минулого століття. Наприкінці 19 століття на Катеринославщині відбулася значна зміна – етнограф та земляк із Катеринославу Іван Манжура фіксував дуже цікавий звичай запорозьких вольностей. На Водохреща вирубували ополонку, формували її буряком і влаштовували кінні перегони, хто буде найшвидшим. 

У 19 столітті жителі Катеринославу традиційно йшли до храму. Городяни молилися, у чиновників були традиційні канікули, а установи організовували традиційні благодійні базари. До речі, окремих ялинкових базарів у нашому місті Катеринославі не було, відповідно і можливості придбати лісову красуню на новорічні свята у звичайних селян не було, бідняки обмежувалися декількома гілками ялинки. Більш заможні містяни могли на офіційному рівні придбати ялинку, для них ця справа була доступнішою. Традиційними подарунками в нашому місті були листівки. 

В тому ж періоді в Катеринославі з’явилася нова мода – на верхів’я лісової красуні встановлювати святкову та релігійну Вифлеємську зірку. Традиційними прикрасами для неї були звичайні солодощі. Часто ялинкові прикраси вироблялися із товстого скла, через що вони були важкими. Також міські підприємства виготовляли їх із картону та фарфору, а на початку ХХ сторіччя нарешті стало доступним тонке скло для новорічних іграшок. 

Джерело фото: https://cultura.pp.ua

Характерною традицією для нашої області на початку ХХ століття був організований бал-маскарад – запрошені гості святково одягалися та на публику показували свої модні наряди. Перші такі бали-маскаради відбулися у 1914-му році у стінах Клубу комерційного збору. Для нашого міста типовими були наряди ангелу, летючої миші, східної зимової принцеси та коту у чоботях. Проте ночі проведення таких заходів були неспокійними в місті – міською владою часто підвищувалися заходи безпеки, патрульна поліція та журналісти працювали всю ніч. Все через часті випадки пограбування та вуличних нападів на мирне населення. 

Святкування Нового року у Дніпропетровську у часи Радянського Союзу

У Радянські часи підхід до святкування новорічних свят кардинально змінюється. Різдво відходить на більш дальній план, а характерною особливістю прикрас для ялинок у той період була комуністична символіка. В той самий період часу був введений такий термін, як Старий Новий рік.

В Дніпропетровську спочатку намагаються взагалі відмовитися від традиції встановлення святкової ялинки, разом із іншими традиціями святкування, але пізніше радянська влада все ж полишає цих спроб. Традиційна різдвяна зірка обирається зовсім іншим значенням, для періоду Радянського союзу вона символізувала Комуністичну політичну ідеологію. Змінюється сама ідея ялинкових іграшок – з розвитком технологічних напрямків з’являються гірлянди, які пізніше стануть невід’ємним елементом прикраси типової лісової красуні. 

Джерело фото: https://dnipro.tv/

Працювало виробництво новорічних іграшок і у тогочасному Дніпропетровську. Місцева фабрика штампувала головний персонаж Нового року – Діда Мороза. Особливістю виробничого товару саме нашого міста є тавро цього підприємства, за яким можна було визначити місто-виробник. Такі фігурки також стали дуже популярними серед містян для прикрашання ялинки. Деякі прикраси для лісової красуні вироблялися із вати, ялинку наряджали бутафорськими фруктами із пап’є-маш’є та бархату. 

На традиційному різдвяному столі для Нового року у звичайного селянина із Дніпропетровська завжди була пляшка шампанського, м’ясна кулебяка, рябчики, риба, м’ясний штрудель та пломбір. Про це свідчать і Катеринославські газети – примітно, що у роки Першої світової війни святкування новорічних свят затьмарює воєнний період. Тоді різдвяний ціломеріал змінили: подарунки складалися із теплих речей, смачної родинної їжі, а також обов’язково табак, вони відправлялися на передові позиції наших воїнів, які обороняли нашу країну. Святкування у часи Першої світової війни організовували у шпиталях та притулках. 

Джерело фото: https://www.radiosvoboda.org/

Святкування Нового року у сучасному Дніпрі

До часів Незалежності України збереглися унікальні архівні кадри, як із інспекцією до нашого міста приїжджав імператор Микола ІІ. Традиції зустрічі Різдва і Нового року не змінилися, і для сучасних містян Дніпра ялинка, новорічний стіл та подарунки – все це є невід’ємною частиною свята. 

Однак деякі традиції для нашого міста з’явилися зовсім нещодавно. Так, характерно для сучасного Дніпра є катання на ковзанах на головній площі міста, відвідування святкової ярмарки та прогулянка всією родиною. Дніпряни ходять центром міста та поглинають у святкову атмосферу, роздивляючись підготовлені міською владою прикраси та організовуючи фотосесію із близькими людьми.

Для сучасного Дніпра, Новий рік та Різдво – це більш родинне свято. Традицією на них є шанс знову зібратися із усіма ближніми людьми та зустрічати наступний рік. Ті, у кого немає такої можливості, у новорічну ніч приїжджають до міської ялинки, аби разом із іншими зустріти Новий рік. 

Таким у місті є Різдво – із нього починався Новорічний цикл свят, який і 200 років тому мало чим відрізнявся від сучасного. 

.,.,.,.