Кожен українець знає, що відставання в озброєнні від РФ Україні вдалося суттєво скоротити шляхом створення БПЛА, які ще називають безпілотниками та дронами. Власне, цей вид зброї вже багато десятиліть використовували в інших країнах, безпілотники можуть виконувати різні завдання. У липні 2022 року цивільні та воєнні відомства України організували збір і змогли створити чималу “Армію дронів”: 1000 БПЛА для понад 200 підрозділів. Не сиділи, склавши руки, й українські спеціалісти. У липні 2022 року інженери з Дніпра створили свій ударний безпілотник, котрий обійшовся дешевше західних аналогів, але не поступався їм за якістю. Далі на idnepryanin.com.
Чим відрізняється розробка дніпрян?
Ініціатором проєкту був інженер-радіофізик Володимир Яценко, який до війни з РФ обрав своїм хобі авіацію. Пілот гвинтокрила побачив продовження свого захоплення під час російського вторгнення саме у безпілотниках, оскільки небо закрили для цивільної авіації. До роботи над проєктом дніпряни запросили ще й досвідчених спеціалістів з Харкова, згодом долучалися ще й іноземні фахівці.
Володимир Яковенко розповів журналістам інтернет-видання “Building-tech.org”, що команді вдалося створити універсальну модель, яку можна модифікувати за годину. Виконує будь-які задачі: тактичні – ударний дрон або розвідник, оперативні – працює далеко від лінії фронту з аналогічним функціоналом. Інженери прагнули зробити БПЛА недорогим, але ефективним, орієнтувалися на такий важливий показник, як ймовірність подолання РЕБ і ППО ворога. Передбачили також різну начинку, згідно з модифікаціями. Контейнер, зовні схожий на медичний, витримує 20 зарядів ВОГ-17М.
Переваги українського безпілотника від дніпрян
Працювали за сучасними новими технологіями, що дало можливість виконати поставлені задачі. Розв’язали й питання щодо помірної вартості, що має й інший позитивний бік: якщо пристрій зіб’ють під час виконання завдання, збитки будуть менші, ніж при втраті європейської моделі. Володимир Яковенко розповів, що під час випробування їхнього БПЛА бійцями ЗСУ окупанти 10 днів не могли поцілити в нього засобами ППО. Спрацювала лише ракета БУК, яка коштує близько 200 тисяч доларів, а це теж вагомий збиток для ворога.
З оптимізацією впровадженого штучного інтелекту працювали окремо, бо із завданнями мав упоратися бортовий комп’ютер з обмеженими обчислювальними можливостями. Безпілотник мав розпізнавати потенційні цілі у режимі реального часу, передавати координати ударним дронам, які працюють у групі з розвідником, та оператору БПЛА, аби той прийняв рішення. На думку пана Володимира, це – задача саме для штучного інтелекту, і цілком помірна. Команда з самого початку не стала братися за створення БПЛА на базі планерів, проєкт розробляли з нуля. Яковенко пояснив, що працювали, як і при створенні великих літаків: електронна модель, тестування на спеціальних симуляторах, потім – виробництво.
Український потенціал
Цю модель створили дніпряни у 2022 році, дізнатися, де вона у 2024 році і як себе зарекомендувала, не вдалося. Але здається, що не гірше за інші вітчизняні безпілотники, які отримали високу оцінку від бійців на фронті. “Лелека-100” – від компанії “ТМ DeVIRo”, проводить розвідку, визначає точні координати об’єктів у режимі реального часу. Агролітак-безпілотник “Skif”, який запускається від електричного двигуна та з катапульти. безпілотний авіаційний комплекс “Фурія” від київського підприємства “Атлон Авіа” – незамінний для розвідки, корекції артилерії.
У липні 2023 року Міністерство оборони України прийняло на озброєння 40 моделей дронів українського виробництва. Це майже вшестеро більше, ніж було у захисників наприкінці 2021 року. Чудові результати показали і розробки від “Укроборонпрому”. За даними 2023 року в Україні різні БПЛА випускають понад 200 компаній, що дало змогу створити ударні підрозділи дронів та перший в історії морський безпілотний флот. І це – ще не межа. Адже в Україні сотні талановитих винахідників і тисячі ідей, які продовжують тестувати та реалізовувати.