Всім відомо, що Катеринослав посідав одне з центральних місць у мережі промислових міст України. Найбільший центр металургійної промисловості, через який доставляли вугілля Донецька та руду з Кривого Рогу. В роки Першої світової війни чимало підприємств перейшли на виготовлення оборонної продукції, тому не дивно, що Катеринославом дуже цікавилися розвідки країн Потрійної згоди. Особливий інтерес викликали розробки інженерів, недавно дослідникам вдалося відшукати матеріали у справі талановитого інженера Густава Кургіковського, який вирішив передати копію креслень винаходу німецькому уряду. Далі на idnepryanin.com.
Ситуація у Катеринославі напередодні та під час Першої світової війни
Початок 20 століття ознаменувався для міста промисловим зростанням. Працювали заводи та фабрики, збільшувалася кількість заможних промисловців. А у 1910 роки ще й розгорнулася масштабна забудова, заселялися нові райони та вулиці. Саме тоді з’явилися такі архітектурні шедеври, як театр-клуб Громадських зборів, театр Комерційного клубу, будинок Хреннікова (сучасний гранд-готель “Україна”). Населення налічувало близько 200 тисяч людей, переважну більшість складали міщани та селяни, третину міста – робітники.
Але з початком Першої світової війни все змінилося. Іноземні розвідки настирно цікавилися не лише таємницями оборонної промисловості, а й асортиментом продукції, шукали підходи до конструкторів. Люди починали підозрювати всіх і кожного, що позначилося й на загальній атмосфері в місті. Поліція і жандармерія докладали чимало зусиль, аби нейтралізувати шпигунів, найбільше їх прибувало з Німеччини та Австро-Угорщини. Довгий час вдавалося перешкоджати ворогам та викривати розвідувальну мережу.
Ситуація ускладнювалася ще й тим, що у 1915 році у Катеринославі розпочалося будівництво впоряджувальної майстерні. З початком війни уряд розробив спеціальну програму будівництва 18 великих та 16 малих казенних збройових, кулеметних. трубкових, гарматних, снарядних, порохових заводів і майстерень. Вони мали підтримати індустріалізацію військової промисловості Росії. До переліку важливих об’єктів входила і впоряджувальна майстерня біля станції Караванна Катерининської залізниці. Іноземні шпигуни не могли обійти увагою об’єкт, де у 1916 році розпочалося виробництво зі спорядження снарядів, гранат та бомб. Тому значну частину сил жандармерії та поліції перекидали на цю дільницю.
Злочин інженера Кургіковського
Жорстко контролюючи сферу військових розробок, представники влади не завжди встигали перешкоджати промисловому шпіонажу на виробництвах. Але одному з катеринославських запроданців не пощастило. В архівах вдалося відшукати матеріали про зраду катеринославського інженера Густава Кургіковського. Талановитий винахідник працював на одному з підприємств, котре виготовляло оборонну продукцію. Він спроєктував і випробував спеціальний агрегат, який дозволяв суттєво підвищити рівень продуктивності підприємства. Приваблювало й те, що прилад працював через використання стисненого повітря. Використання такого обладнання давало можливість збільшити випуск оборонної продукції, що впливало й на посилення обороноздатності всієї країни.
Навесні 1915 року інженер продав свій винахід і технічну документацію військовому відомству Російської імперії. Гонорар був досить вагомим, і все могло б для фахівця скластися інакше, коли б не охопила жадібність. Він вирішив вдруге “наваритися” і запропонував розробку представникам ворожої країни. Можливо, вони вийшли на Кургиківського самі, такі деталі вже не з’ясувати. Але факт залишався фактом. При обшуку квартири інженера поліціянти та жандарми знайшли креслення й технічну документацію у перекладі на німецьку мову. Потурбувався пан Густав і про докладний опис технології виробництва.
Зрадника разом з родиною заарештували за державну зраду, матеріали передали до суду. Подальша доля талановитого винахідника залишилася невідомою, однак, скоріш за все, на нього чекало виконання вироку. Винесеного, згідно з законами воєнного часу.