Зі словом “вежа” у більшості людей асоціюються стародавні замки та фортеці Європи, але й в Україні такі споруди теж були у XVI-XVIII століттях. Пізніше їх змінили невеличкі башти на будинках, які попри скромні розміри виглядали досить велично. У Дніпрі XXI століття збереглися лише деякі з них, більшість оригінальних будинків знищили революції, війни та архітектурна мода радянських часів. Однак поодинокі башти ще можна побачити на спорудах великого міста. Далі на idnepryanin.com.
Перші вежі на в’язниці
Першим будинком, де з’явилися вежі, була губернська в’язниця, збудована у 1826 році, містяни називали її Тюремним замком. Розміщувалася вона на початку сучасної вулиці Савченка на захід від пожежної частини. Прямокутна будівля на 3 поверхи без декору дійсно нагадувала зовні замок, вражала своєю похмурістю, що й не дивно з урахуванням її призначення. Після революції 1917 року споруду зруйнували як символ царизму. А на площі, яку називали Тюремною, згодом поставили будинок обласної державної адміністрації та обласної ради, заклали парк.
Головний архітектурний символ XIX століття
Таким символом стала для містян пожежна каланча, збудована у стилі класицизму, так що вигляд мала монументальний. Вона стояла на сучасному проспекті Яворницького, будівлю увінчувала триповерхова вежа. Звідти було добре видно все місто, у будинку розміщувалися органи управління, поліція і пожежна команда. До XXI століття споруда не збереглася.
Наприкінці XIX століття до Катеринослава прийшла мода на будинки з невеличкими вежами, які у проєктах завжди пропонували місцеві архітектори. У центрі почали зростати три-чотириповерхові споруди, які на той час вважалися висотними. Власники намагалися підкреслити свою розкіш, тому на такий декор як оригінальна маленька особиста вежа на будинку охоче погоджувалися.
Вежа на особняку Фердинанда Андерегга
Цей будинок – один із небагатьох, який частково зберігся у часи революцій та війн, запам’ятався містянам унікальним декором. Його звели у 1880-1890 роках на розі вулиць Поліційної (сучасна Шевченка) та Олександрівської (Січових Стрільців). Власник погодився на стиль еклектики, архітектор не поскупився на каріатиди, статуї муз і сатирів. Родзинкою стала трапецієподібна башточка з металевим шпилем у кутовій частині будинку. За радянських часів споруда переходила до різних відомств, частину декору вдалося зберегти, а от башточку прибрали. У 2017 році будинок перейшов до управління єпархії ПЦУ. Нові господарі провели масштабний ремонт і реставрацію, однак башту відновлювати не стали.
Вежі на інших приватних будинках Катеринослава
Фото: будинок Зільбермана
Помітна вежа була й на відомому у місті монументальному прибутковому будинку Зільбермана, розташованому на розі Катерининського проспекту (сучасного Яворницького) та вулиці Широкої (Княгині Ольги). Зводили його у 1890 році з розмахом, споруда захопила майже половину кварталу. Гордістю власника стала шатрова башточка зі шпилем, розміщена у центрі будинку. Після війни башту прибрали, але її вирішили відновити у 2000-х роках під час капітальної реконструкції.
Оригінальні масивні вежі спроєктував на початку XX століття відомий архітектор міста Дітріх Тіссен на будинках Корецького та Міренбурга на вулиці Воскресенській. Вони нагадували величні вежі німецьких міст. Але після Другої світової війни їх зруйнували, добудували поверхи, що повністю знищило індивідуальність цих споруд.
Головна вежа на будинку Хреннікова
Ця будівля була однією з найбільших у Катеринославі на початку XX століття, бо налічувала аж 5 поверхів. Катеринославці знали її як “Український дім” Хреннікова, котрий зводили за проєктом відомого архітектора Фетісова. Консультував відомий науковець Дмитро Яворницький, його поради були дуже цінними, оскільки багатоповерхову шатрову вежу робили за мотивами дерев’яного українського зодчества. Її окрасою став величезний металевий шпиль з фігурками козака й турка, які зійшлися у сутичці. Другого такого будинку не було в усій Україні. Величі додавали 5 веж складної форми, що здалеку нагадували церковні куполи.
На жаль, у роки Другої світової війни будинок дуже понівечили, у мирний час відомий архітектор Василь Зуєв намагався максимально відновити зруйновану красу. Вдалося відреставрувати фасади, але з 5 веж повернулася тільки одна кутова, і не у круглій, а у прямокутній формі. Компенсувати унікальність намагалися великим годинником на цій вежі, але не дуже вдало. У XXI столітті у будинку розташувався гранд-готель “Україна”. Іноді дніпряни ставили питання, щоб повернути колишньому будинку Хреннікова первісний вигляд, але далі розмов справа не зрушила.
Збережені вежі мерії Дніпра
Візитівкою Катеринослава на початку XX століття була будівля міської думи, її часто зображували на листівках та у довідниках. Проєкт у пишному стилі “віденський ренесанс” розробив у 1900 році тодішній головний архітектор міста Дмитро Скоробогатов. І вже у 1903 році містяни могли помилуватися незвичайною спорудою, схожою на ратуші у країнах Європи.
Виділяли будинок з-поміж інших аж 6 трапецієподібних веж, прикрашених металевими фігурними шпилями-флюгерами. Цій споруді пощастило, її не зруйнували протягом минулого століття, навіть флюгери, хоча й постраждали від впливу часу, утрималися на верхівці. Після міської думи вже за радянських часів приміщення перейшло до міської ради. Щоправда, після Другої світової війни керівники Дніпропетровська раптом вирішили прикрасити центральну вежу унікальним годинником, який показував час у всіх головних містах Землі. У XXI столітті годинник вже не працював, але сама споруда збереглася у досить пристойному вигляді.