19 Березня 2024

Квітковий календар Катеринославщини: винахід знаменитого городянина, ім’я якого забуто

Related

Колір в інтер’єрі: як обрати ідеальну гаму для вітальні

Вітальня — один із найважливіших просторів у будинку. Тому...

Виберіть бездоганний спортивний костюм для дівчинки!

adidas знаменитий на весь світ своєю продукцією для спорту...

Сучасний дизайн квартири

Дизайн інтер’єру квартири передбачає чимало варіантів та рішень. Часто...

Як за допомогою скляних виробів створити стильний дизайн інтер’єру?

Часто для створення затишку та комфорту в приміщеннях дизайнери...

Будинок для котика: Як вибрати ідеальне місце для відпочинку вашого улюбленця

Вибір ідеального будиночка - це важлива місія, яка забезпечить...

Share

Квітковий календар складався на підставі десятирічних спостережень за світом рослин у всіх куточках Катеринослава. Далі в https://idnepryanin.com/ зануримося в прекрасний світ рослинного світу, притаманний саме нашому регіону. 

Історія створення

Науковці використовують різні інструменти для поглибленого вивчення того чи іншого напряму. Так, у біології існує кілька різних напрямів для вивчення рослинного світу. Одним із яких є фенологія. Термін “фенологія” вперше впровадив знаменитий бельгійський ботанік 19-го століття Шарль Франсуа Антуан Морран. Якщо говорити узагальнено про цей термін, фенологія – наука, що вивчає всі аспекти росту, розвитку рослин і тварин. Фітофенологія займається вивченням сезонних змін протягом усього циклу розвитку рослин, хронологією різних змін протягом часу, фіксацією закономірностей. Шведський натураліст і медик Карл Лінней є основоположником фенології, саме він у своєму напрацюванні “Філософія ботаніки” першим сформулював визначення, цілі та методи фенологічних спостережень.

Джерело фото: https://www.libr.dp.ua/

У Катеринославі фенологічні спостереження стали систематичними наприкінці 19-го століття. Вперше спостерігати за деревною та трав’янистою флорою нашого регіону почав Іван Якович Акінфієв (1882-1885 роки). Уперше свою працю із зафіксованими результатами спостережень за рослинністю Акінфієв підготував до святкування 100-річчя від дня заснування Катеринослава 1889-го року. У цій книзі під назвою “Рослинність міста Катеринослава наприкінці першого століття його існування” автор описав 186 рослин із внесенням подробиць усіх фаз розвитку, а також досить цікавими висновками. Одним із цікавих висновків Акінфієва є, наприклад: “У процесі цвітіння рослин спостерігається певна сувора послідовність”; “Проміжок часу від цвітіння одного виду рослини до цвітіння іншого в різні роки не однаковий. Причина – нестабільні кліматичні умови в певний сезон в різні роки”.

Кропітка праця та багаторічні спостереження для складання “Квіткового календаря”

Найцікавішим спостереженням Акінфієва є помічений факт, що момент цвітіння того чи іншого виду рослини розпочинається лише після того, як у повітрі накопичиться певна кількість тепла (за певної суми середніх температур повітря). Відхилення від цього правила зумовлене неоднаковими умовами хмарності, а також вологості. Уперше наш земляк І. Я. Акінфієв навів список із 250 видів весняних рослин разом із детальними фенологічними даними. Усі рослини були впорядковані за першочерговістю з цвітіння.

Джерело фото: https://www.dnipro.libr.dp.ua/

Таким чином, до складання спеціальної роботи “Квітковий календар” Акінфієву залишався всього один крок, який він сміливо зробив. Так, завдяки цим науковим працям Акінфієва можна сміливо вважати основоположником складання квіткового календаря не тільки в Україні, а й по всій території Російської імперії. Дослідник своїми багаторічними спостереженнями хотів домогтися можливості надалі передбачити час цвітіння того чи іншого виду рослин у даній місцевості. За кордоном подібного роду календарі можливо було скласти тільки після багаторічних спостережень за життєвими процесами рослин у певному регіоні.

Ідея побудови рухомого календаря природи

Загалом, у Катеринославі рослини могли розквітати в різний проміжок часу, проте в певній послідовності щодо інших видів рослин. По суті, Акінфієв запропонував ідею побудови рухомого календаря природи. Схематично це можна уявити у вигляді ланцюжка, окремі ланки якого пов’язані певними часовими інтервалами. Дані цих інтервалів з кожним роком роблять зсув, який захоплює весь ланцюжок і всі його ланки в закономірній послідовності. Рухомий календар природи будується саме на підставі цієї сталості інтервалів між початком цвітіння рослин.

Виходячи з цього висновку виникає ще одне важливе питання – який день вважати початком весни? Зі своїх багаторічних спостережень Акінфієв дійшов висновку, що першим днем весни слід вважати день, коли розквітає пролісок – саме з цього моменту і потрібно вести відлік часу для кожного виду рослини.

Джерело фото: https://www.libr.dp.ua/

“Квітковий календар” Акінфієв склав на підставі 10-річних спостережень за рослинами в усіх районах Катеринославщини. За цей період вчений спостерігав за рослинним світом області протягом 3-х місяців від дня цвітіння пролісків. У свої напрацювання Іван Якович вніс усереднені дані за всі роки спостережень, а також дані найбільш ранніх і найбільш пізніх видів рослин.

Як використовувати розроблений “Квітковий календар”?

Для початку необхідно відмітити в календарі початок цвітіння будь-якої рослини, що спостерігається в саду, лісі або степу. Наприклад, 27 березня вдалося побачити процвітання лісового тюльпана. Виходячи з даних “Квіткового календаря”, наступне спостереження можливе через три дні, тобто 1 квітня буде цвітіння абрикосів, а вже через 13 днів після цвітіння абрикосових дерев будемо спостерігати за цвітінням дерев яблуні.

Акінфієв попереджав, що у своїх спостереженнях слід зважати на необхідність моніторингу рослин, які ростуть в однакових умовах освітленості та прогрівання сонцем. Один і той самий вид рослин може зацвітати з різними інтервалами, діапазон яких може варіюватися в межах 5-6 днів (якщо одні перебувають у тіні, а інші рослини – під повним сонячним освітленням). Сам Іван Якович спостерігав за рослинами, які перебували під повним сонячним освітленням.

Джерело фото: https://www.dnipro.libr.dp.ua/

Ці квіткові календарі досить постійні для кожного регіону. Однак слід враховувати нюанс: сталість інтервалів між термінами цвітіння рослин зберігається тільки в роки із середньостатистичним багаторічним ходом весни. Якщо спостерігається аномальна зміна температури довкілля – порушується точність визначення розцвітання, особливо для пізніших видів рослин. Однак, термін весняного пробудження природи є досить чітким показником рівня тепла у весняно-літній період. До того ж, існує метод прогнозування суми температур на наступний вегетаційний період виходячи з даних терміну початку весни. Проте календарем природи “Квітковий календар” також є сенс скористатися: у ньому зазначено види рослин, притаманні саме для Дніпропетровщини, з оціночним часом цвітіння різних його видів.

На жаль, ім’я нашого знаменитого земляка Івана Яковича Акінфієва було забуте. Але ж дослідник був одним із найперших творців календарів природи не тільки в Україні, а й за межами країни. Судячи з інформації з різних літературних джерел, можна вивчити перші такого роду календарі, складені у 20-30-х роках минулого століття В.І. Долгошовим, Д.Т. Маркатовим, О.І. Морозєвим і багатьма іншими. Календар природи (квітковий календар) для Петербурга склав дослідник Д.М. Кайгородов (у 80-90-і роки 19-го сторіччя), а для Катеринослава – І.Я. Акінфієв. Для України пріоритет складання “Квіткового календаря” Іваном Яковичем Акінфієвим – можна сміливо вважати незаперечним. Відомий ботанік, географ, флорист здійснив велику кількість подорожей і експедицій південно-східної частини України, а також Кавказу. Прожив цікаве, насичене подіями та звершеннями життя.

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.