Всі дніпряни добре знають рік заснування свого міста. Перша офіційна дата для Катеринослава – 1776 рік, у 1784 році було створено указ про його заснування. Але чомусь в історії Дніпра не збереглося ім’я першого лікаря – Карла Роде, який фактично був одним із його засновників. Спочатку уславився, як досвідчений медик і фармацевт, а у 1809 році вже входив до складу Віспного комітету міста, заснував відомий у місті Аптекарський байрак. Але ім’я цієї видатної людини, яка багато зробила для становлення Катеринослава, навіть не увіковічнили у назві вулиць, не кажучи вже про пам’ятний знак. Далі на idnepryanin.com.
Перше визнання Карла Роде у Криму
Відомо, що Карл Роде походив із німецької родини, народився у 1746 році, а от інформації про місце народження не збереглося. Повне ім’я – Карл-Август, називали його катеринославці Івановичем, науковці відзначають, що правильніше було б Йогановичем, але такий варіант по батькові був занадто складним для українців у ті часи. Освіту отримав в одному з університетів Німеччини, у 1784 році перебрався до Криму, працював штаб-лікарем у місті Карасубазар. Заявити про себе, як досвідченого фахівця, Роде вдалося лише у червні 1787 року у Сімферополі, завдяки прихильності Удачі.
“Цей факт зафіксовано у листі намісника Таврійської області Василя Коховського, – розповів журналістам сайту “Gorod.dp.ua” кандидат історичних наук, завідувач відділу Дніпропетровського Національного історичного музею імені Яворницького Максим Кавун, – Влітку 1787 року на лихоманку захворіли одразу два високі чиновники – Контініус і Мартиновський. Їм намагалися зарадити запрошені медики, однак безрезультатно. Тоді запросили нових фахівців – штаб-лікаря Роде з Сімферополя та Вунзеля із Севастополя. Обидва відкинули методи попередників і змогли врятувати хворих”.
Нова сходинка – особистий лікар губернатора
Після цього випадку намісник Таврійської області Василь Коховський безмежно довіряв лікарським талантам Роде, залишив того у місті. Це рішення врятувало губернатору життя, німецький медик вилікував його від тяжкої хвороби, котра скрутила правителя у грудні 1787 року. Що й вирішило подальшу долю Роде, оскільки Коховський був видатною людиною на ті часи: друг князя Потьомкіна, керівник Таврійського краю у питаннях інтеграції до складу Російської імперії. Василь Васильович умовив лікаря Роде залишитися при губернаторі у новому статусі, потім відправив особисте прохання до князя Потьомкіна, котре той, звісно ж, задовольнив. Вдруге врятував Карл Йоганович свого патрона у травні 1788 року, коли на того напала жовчна лихоманка. Того ж року Коховський отримав призначення до Катеринославського намісництва, куди виїхав разом зі своїм талановитим особистим медиком.
Затвердження у Катеринославі
На час приїзду губернатора місто тільки будувалося, на горі закладали фундамент Преображенського собору, зводили Потьомкінський палац. Більшість мешканців, зокрема, представники органів самоврядування, міський голова перебралися на правий берег Дніпра, як більш безпечний. А лівий залишили переселенцям. Невідомо, з симпатій до свого лікаря чи з інших причин, з усіх претендентів намісник віддав перевагу саме німецьким колоністам. Перші охочі прибули у Катеринослав у 1788 році, 60 родин заснували колонію Йозефсталь, ще 30 – колонію Фішерсдорф.
У штатному розкладі чиновників Катеринославського намісництва лікар передбачався, але такого за фактом не було. Посаду передали Карлу Роде, він став інспектором Лікарської управи, займався становленням медичних закладів міста. “У вересні 1788 року, – розповів завідувач відділу Дніпропетровського Національного історичного музею імені Яворницького Максим Кавун, – надійшов наказ Потьомкіна про офіційне призначення Роде в Катеринославське намісництво з платою на рік по вісім сотень карбованців. Таку милість дарували за мистецтво та відмінні знання, визнані не лише губернатором”.
Його любив весь Катеринослав
Такий спогад зафіксовано у записах одного зі старожилів міста Миколи Риндовського. У документах 1887 року він зазначив, що особисто цього лікаря не застав, але неодноразово чув про нього від дядька, першого директора Катеринославської гімназії, статського радника Дмитра Мізка. Той дуже високо оцінював таланти медика. Професійність Роде, як незамінного лікаря, окремо відзначав губернатор Коховський під час першого в історії міста землетрусу у травні 1793 року. Тоді губернатор приймав гостей, несподівані поштовхи землі спричинили паніку, але лікар показав себе на найвищому рівні. Швидко зорієнтувався, надав необхідну допомогу тим, хто її потребував.
“У Катеринославі Роде прославився тим, що лікував усіх, не поділяючи на багатих і бідних, – пояснив кандидат історичних наук Максим Кавун, – за це і користувався великою повагою містян. Автор популярних мемуарів про Катеринослав Андрій Фадєєв згадував про Роде з теплом, називаючи чудовим лікарем. При тому, що характеристики інших представників місцевої знаті – досить уїдливі. Карл Йоганнович самовіддано боровся і з усіма епідеміями, які атакували Катеринослав, про що згадували його сучасники”.
Відомі у Катеринославі “Родевські” порошки
Покровитель Роде намісник Коховський помер у 1794 році, організм вже не міг опиратися численним хворобам. Але на той час німецький медик вже мав свій непохитний авторитет і залишився на своїй посаді. Прославився у Катеринославі ще й як талановитий фармацевт, розробив особливі порошки, котрі назвали Родевськими. За словами науковця Максима Кавуна, відомо, що ці ліки були дуже популярними, їх можна назвати навіть своєрідним брендом тодішнього Катеринослава. Але опису чи рецепту, на жаль, не збереглося, тому навіть визначити, від яких хвороб порошки Роде лікували, дослідникам не вдалося.
За блискучі знання та безцінний практичний досвід Карла Йогановича прийняли до Віспного комітету, що опікувався щепленням віспи серед німецьких колоністів Катеринослава. Роде був єдиним медиком у цій організації, яку створив у 1809 році головний суддя “Контори опікунства новоросійських іноземних поселенців” Самуїл Контеніус. Згодом члени комітету займалися ще й вакцинацією населення всієї губернії, що відіграло важливу роль для всього краю.
Засновник Аптекарського байраку
Чималу плантацію лікарських трав створив Роде у Сухому байраці. У міських краєзнавців довгий час побутувала версія, ніби катеринославське губернське правління виділило йому 300 десятин під рекреаційний сад за особливі заслуги. Але недавно оприлюднили інформацію, що лікар придбав ділянку з хутором у Катеринославському повіті за власний кошт у полкового старшини Іванька.
Так байрак отримав назву Аптекарського, ще його називали Родевським – за іменем засновника. Після смерті лікаря ділянка перейшла до родини Синельникових, потім її придбала дружина командира Катеринославської арештантської роти майора Негрескула – Олександра. У 19 столітті це місце перебрав поміщик Андрін Шляховський, заснував поблизу байраку селище Надєждіне, пізніше його перейменували у Шляхівку. У 2024 році залишки лікарського саду можна відшукати у західній частині міста, між проспектом імені Мазепи (колишній Петровського) та вулицею Робочою. Байрак майже повністю забудований, а в нижній частині – засипаний.
Що залишив по собі лікар Карл Роде?
Крім шанованої професії та гарної посади, німецький медик отримав від своїх покровителів й інші приємні бонуси. Наступник Потьомкіна в управлінні Південним краєм князь Платон Зубов виділив Роде, котрий у 1792 році був колезьким асесором, 6300 десятин землі і понад 30 кріпаків. Так що пан лікар увійшов до кола місцевих поміщиків, що, можливо, певною мірою пояснює те, чому його ім’я було забуте на багато років за радянської влади.
На початку 19 століття у власності Роде у Катеринославі значилося 3 садиби, одну він придбав у колишнього запорожця Андрія Токаря. В одному будинку оселився сам, в інших розмістив аптеку і лікарню. Але вже у 1799 році Карл Йоганович продав у скарбницю свою ділянку землі з будинками та садом за 3 тисячі карбованців, там потім побудували славнозвісні у Катеринославі Богоугодні заклади – приміщення найбільшої лікарні. У 20 столітті на цьому місці з’явилася обласна клінічна лікарня імені Мечникова. Натомість лікар Роде придбав скромний будинок із садом у центрі Катеринослава, на розі вулиць Дворянської та Московської, їх перейменували недавно на Володимира Великого (з Плеханова) і Володимира Мономаха. Після смерті Роде будинок придбав купець Птицин, потім там мешкав його зять, міський голова Іван Яковлєв.
Безкорисливому другу людства
Такий надпис зробили на могильній плиті першого лікаря Катеринослава – єдине, що залишилося на згадку про цю видатну людину. Історики так і не змогли нічого з’ясувати про заповіт або подальшу долю будинку Роде. Старовинний надгробок випадково знайшов у 1990-х роках мешканець міста на старому німецькому цвинтарі колонії Йозефсталь (Самарівки). Після того, як кладовище було зруйноване в роки Другої світової війни, місце поховання Роде вважається втраченим. Але надгробок дивом зберігся, його передали до Дніпропетровського національного історичного музею імені Яворницького, зберігається у запасниках.
“Тут похований колезький асесор, штаб-лікар, кавалер Карл Іванович Роде, який жив і помер у Катеринославі. Березня 11 дня 1821 на 75 році від народження. Вічна пам’ять чоловікові доброчесному, лікарю майстерному, безкорисливому другу Людства”.