Сучасний жвавий мікрорайон з багатоповерхівками, великим проспектом, закладами вищої освіти та потужною інфраструктурою, де ще півтора століття тому все було геть інакше. Про історію однієї з найцікавіших водонапірних веж у Дніпрі читайте далі на idnepryanin.com.
Історія створення водонапірної вежі
Якби ви опинилися в середині XIX століття, ви б опинилися на околиці тодішнього міста Катеринослав. Це був район міських дач. І якщо говорити про цю місцевість, то тут не було води. Для розв’язання проблеми з нею на початку XX століття тут звели водонапірну вежу на 30 тисяч відер.
Це була частина міського проєкту з будівництва водогону. Будівлю зробили цегляною, а резервуар і монолітний дах – залізобетонними. За словами міських істориків, така конструкція була унікальною та складною у виготовленні. Башта стала прикрасою та орієнтиром на місцевості.
Будівля збудована в незвичайному для таких споруд стилі модерн. Це можна пояснити тим, що башти є об’ємними фігурами й частіше були в романському або неороманському стилях. Ця ж водонапірна вежа за формою більше нагадувала кулю.
Нове життя старої башти
За прямим призначенням вежа пропрацювала десь із півстоліття. А після подій Другої світової війни тут почали зводити багатоповерхівки, їхніх мешканців потужність башти не могла задовольнити, тож із плином часу резервуар перебудували на відомий у місті ресторан. Назвали його “Стара башта”.
Зали ресторану були круглої форми. Звісно, з технологічного погляду це було не дуже зручно, але саме це й приваблювало містян. Вони були в захваті від цього закладу з унікальним інтер’єром та особливою атмосферою. Крім того, головна зала мала дуже гарну акустику.
Меню ресторану в 1980-х роках вражало різноманітністю: від вишуканого лосося до традиційного сала з часником, від радянського “Сервелату” до копчених курей. Фірмовою стравою закладу вважалися “горщики” – запечена картопля зі свининою за 2,5 карбованці. У ресторані працювало від 60 до 70 співробітників, які створювали особливу атмосферу закладу.
Цікаво, що навколо будівлі ходили містичні легенди. Одна з них розповідала про привид сторожа, який помер перед закриттям водонапірної вежі. За словами містян, після цього в будівлі почали відбуватися незвичайні речі: тиск води в будинках несподівано змінювався, помпи вмикалися самі собою, а все це супроводжувалося дивним гулом. Місцеві пов’язували ці події з духом колишнього працівника.
Занепад легендарної “Старої башти”
Та все ж ані оригінальна форма ресторації, ані шикарна люстра та басейн із фонтаном усередині не врятували будівлю від занепаду. З плином часу власники ресторану змінювалися “як рукавички”, були серед них навіть громадяни Великої Британії.
Врешті “Стара башта”, що була одним із символів Дніпра, стала пусткою. Для запобігання остаточного руйнування пам’ятки її внесли до реєстру об’єктів культурної спадщини. Була підготовлена історична документація, підписана кандидатами наук, фотофіксація споруди та обміри – весь цей пакет документів подали до обласної державної адміністрації.
Отже, колишня водонапірна вежа тепер охороняється законом, а її фізичний власник має стежити за станом будівлі, а в разі необхідності – ще й відреставрувати її.