Подорож тисячоліттями. Історія нашого міста від  перших поселень до зародження козацтва.

31. July 2021 Lyubov Klimenko

Об’єктивна, не заполітизована історія нашого міста починається саме з древніх часів до нашої ери, коли на Дніпровських землях з’явились перші  сліди людського існування. Кропіткі наукові дослідження історичних артефактів, знайдених археологами, наукова література, усні перекази, архівні матеріали вибудувались в логічну послідовність історії розвитку нашого краю. Коротко про основні віхи давньої історії Дніпра далі на idnepryanin.com.

Епоха середнього палеоліту

Перші поселення людей на території сучасного міста датуються сивою давниною – близько двісті тисяч років тому. Поблизу Старих Кайдаків археологи знайшли  сліди розташування тимчасового табору первісних мисливців. В той час існували люди неандертальського типу. Про це свідчать знаряддя праці – ручні рубила, виготовлені з кварциту, які були знайдені на Монастирському острові. Неандертальці відрізнялись від сучасних людей. Знахідок того періоду  не багато, але навіть вони дають певні свідчення про зародження людства. 

Верхній палеоліт

Знахідки епохи верхнього палеоліту значно багатші. 40-35 тисяч років тому на березі Дніпра, в районах сучасних житлових масивів Придніпровськ та Ігрень знайдені рештки мисливських таборів, різноманітні кам’яні знаряддя, до шістдесяти видів, кістяні голки. Подібні археологічні артефакти  розкопані  у парку ім. Шевченка, Аптекарській балці, Діївці. Це були люди протоєвропейського масивного типу, високого зросту та довгими нижніми кінцівками.

 

 

Жили вони в наземних спорудах, які збирали з кісток тварин і обтягували шкірою. Знайдені і прикраси цього періоду – намиста з мушлів та зубів хижих тварин.

Доба мезоліту

Одинадцять тисяч років тому, після відходу льодовика на північ, на берегах Дніпра і Самари поселялись стаціонарними оселями мисливці, рибалки. Найбільше таке поселення виявлене на території Ігрені. Житло будували з жердин, обтягували берестою. Вхід був обов’язково з боку річки. Діаметром такі житла були невеликі, до п’яти метрів, а висотою до трьох метрів, мали конусоподібну форму. В центрі будівлі палилось вогнище. 

 

Біля поселень будували майстерні , в яких обробляли кремінь. Для полювання виготовляли стріли з кремнієвими вістрями, рибу вже тоді ловили сітками і вудочками

Період неоліту 

На цей період припадає розквіт рибальства. Це VII – початок IV тисячоліття до нашої ери.На території нашого міста відкрито більше двадцяти об’єктів, в яких знайдено уже глиняний посуд, прикрашений візерунками,  досконалі знаряддя, що обтисувались на гранітних плитах, кістяні гачки для рибалки  та перламутрові блешні. 

 

 

В цей же час з’явилися човни - довбанки. Тому майже всі острови на території нинішнього міста були заселені. 

Доба міді і бронзи

IV – II тисячоліття до нашої ери називається добою міді і бронзи. В цей час на правому березі утворюється велика спільнота племен землеробів. В історії вона відома як трипільська археологічна культура. Трипільські племена постачали метал населенню лівобережжя та степової України, проводили товарообмін з поселеннями Балканського півострова. Це сприяло виникненню поселень біля річкових переправ та перетині шляхів. 

Знахідки цього періоду ( глиняна форма для відлиття металевих виробів, мідні кружечки, що  за припущеннями науковців відігравали роль грошей) свідчать про виникнення місцевої металургії.
 

Саме в цей період замість поховань-могильників стали з’являтись насипні пагорби – кургани. Напівсферична форма таких захоронень нагадувала небесну сферу, а кам’яне коло по периметру (кромлех) створювало уявний кордон між живими і мертвими. 

Кургани містили в собі культові споруди. 

На території Національного гірничого університету, Соборній площі, вул.Барикадній  були досліджені понад десять курганів. Такі ж насипи тягнулися вздовж берегів Дніпра поблизу Мандриківки, Рибальського, Ігрені, житлових масивів «Тополя», «Південмашу», аеропорту.

Кургани не тільки відображали релігійні уявлення людей, а і були орієнтирами в степовій зоні. А ще кургани свідчать про об’єднання зусиль при їх будівництві , а значить про поширення колективної праці. Групою людей управляли старійшини. Так зароджувався поділ суспільства за статусом.

Скіфи і сармати

На початку першого тисячоліття до нашої ери понад дніпровськими порогами заселялись скіфські племена. З ними пов’язане перше державне утворення на території України.

 

Декілька скіфських  курганів досліджені в районах Дніпровського металургійного заводу , на вулиці Андрія Фабра, Соборній площі, на території Ігреньської психіатричної лікарні. В похованнях списи, луки, стріли, залізні мечі і ножі, коштовні вироби з золота. 

На початку першого тисячоліття нашої ери на зміну скіфам на наші території прийшли кочівники-сармати. Біля річок Самари та Кільчені  розташувався великий центр племені  сарматів. 

Слов’янські поселення

Перші слов’янські поселення виникли у V – VІІ століттях нашої ери. Це були поселення антів, які мали зі слов’янами однакову мову і побут. 

У VІІІ-ІХ столітті понад річкою Самарою та Дніпровськими порогами мешкало велике слов’янське поселення літописних уличів.


 

 

Особливе значення періоду заселення слов’янами території сучасного міста має Монастирський острів. Він мав в давнину високі скелясті береги з одного боку і довгу піщану косу з іншого. За легендою у 870 році кілька візантійських монахів, що прямували до Києва Дніпром, втомлені бурхливими Дніпровськими порогами, зупинились на острові переночувати. А на ранок були зачаровані красою острова і вирішили тут залишитись. Вони заснували чоловічий монастир, який проіснував до двадцятих років ХІІІ століття. На острові бували святий Андрій Первозванний, княгиня Ольга, візантійський єпископ Григорій, київські князі Святослав та Володимир. 

Під час татаро - монгольської навали монастир було знищено, а монахів убито. Далі був час занепаду і знелюднення. 

У середині ХV століття після розпаду Золотої Орди території сучасного міста піддавались постійним нападам з боку татар. І лише козацтво зупинило руйнування і смерті. Але це вже тема для подальшого вивчення історії нашого міста.