Будь-яке місто світу має свої символи: починаючи з вигаданих тварин, закінчуючи красивими гербами. Само собою, Дніпро – не виняток. Поруч з великою і довгою історією міста стоїть і історія його найголовніших символів: прапора, герба та гімну. Містяни часто помічають їх на будівлях, флагштоках чи в офіційних документах. Проте, чи всі знають, як саме вони виникли? Далі на idnepryanin.
Герб Дніпра
Перший герб у нашого міста зʼявився у 1810-х роках. Це був блакитний щит із короною, дубовим листям та офіційною датою заснування міста. Також, щит був оточений шестикінцевими зірками.
Після закінчення Першої світової війни та подій Української революції власного герба Дніпро не мало. Так місто й існувало аж до 1970-го року, допоки не було створено новий офіційний символ міста – ківш металургів на тлі червоного щита та широкої річки, а над ними зубчасте колесо (або корона). Символізував цей знак промисловість міста, а зубчасте колесо нагадувало про козацьку спадщину.
1991 рік став доленосним для багатьох країн, зокрема в аспекті символіки. Не минуло й 10 років, як у Дніпра зʼявився новий, наповнений символізмом герб. Іспанський щит (дехто каже “словʼянський”) синього кольору, закруглений внизу. Чому саме синій? По-перше, тому що синій – один з кольорів Державного Герба та Державного Прапора України, а відтак, цей колір щільно повʼязує Дніпро з Україною.
По-друге, це колір найголовнішої річки України, а оскільки місто частково було названо на її честь, синій став для міста по-справжньому рідним кольором.
Також, синій був невідʼємним кольором козацької символіки.
Усі ці фактори унеможливили будь-які суперечки щодо основного кольору герба міста.
У верхній частині герба розташувалися три семикінцеві срібні зірки, єдиного значення яких не існує. Збігаються думки суспільства лише в тому, що зірки – символ високих прагнень, якщо вірити геральдиці.
Ось як містяни вбачають значення цих зірок:
- Поєднання минулого, сьогодення та майбутнього;
- Це, банально, космос. Не просто ж так Дніпро носить титул “космічної столиці України”;
- Бризки металу, завдяки якому наше місто активно розвивалося протягом понад ста років;
- Це три частини міста: правий берег, лівий берег та ж/м Придніпровський із прилеглими мікрорайонами;
Кожний може обрати значення, яке йому до душі, бо правильної чи хибної теорії немає, що лише додає гербу більшої “глибини”.
З усіх боків оточений щит дубовим листям, що перевʼязане чотирма стрічками різних кольорів, кожний з яких обраний, звісно ж, не навмання. Чотири кольори символізують різні епохи української історії: рожевий – козацької, синій – катеринославської, жовто-синій – сучасної.
З початком декомунізації в Україні у 2015 році, герб Дніпра дещо змінився: зникла червоно-синя стрічка, яка символізувала радянську епоху. Також внизу додалася нова назва міста – “Дніпро”, оскільки до цього 90 років місто мало назву “Дніпропетровськ”.
Саме ж дубове листя є символом мужності та незламності, а ці 2 риси завжди були притаманними дніпрянам.
Центральними фігурами герба є схрещені шабля та стріла – невід’ємні елементи козацької зброї. Шабля з давніх-давен символізує боротьбу, захист рідного міста, його могутність. Стріла ж своєю чергою є символом мужності, цілеспрямованості, відплати. Не дарма вони зображені на дніпровському гербі, бо в цьому краї було не одне козацьке поселення, а ворогів – хоч греблю гати.
Вгорі герба розташувалася башта – уособлення статусу міста, а також стратегічного значення форпосту, яким Дніпро був протягом усієї історії свого існування і залишається донині.
Прапор Дніпра
Прапор Дніпра, як і прапори багатьох інших міст, виконує формальну роль. Все ж таки герби стоять вище в ієрархії символів міст. Підтверджує це той факт, що майже кожний герб зображений на прапорі.
Менше з тим, Прапор у Дніпра з’явився 5 травня 2012 року. Герб міста зображений у самому його центрі, як головний символ. Позаду – біле тло, що символізує світле майбутнє міста. Ну і куди ж без могутньої річки, зображеної внизу Прапора. Дніпро тече Дніпром, що тут вдієш.
Гімн Дніпра
Офіційного гімну місто не мало ніколи, проте до 2014 року пісню Іосифа Кобзона “Дніпропетровськ – мій рідний дім” подавали як неофіційний гімн міста:
Здрастуй, місто, місто-трудівник,
Вище неба слава твоя.
Люди сильні, люди дружні
Ми – твоя могутність, ми – одна сім’я!
Дніпропетровськ – мій рідний дім,
Моя земля надійна.
Ти тільки будь завжди зі мною,
Товариш мій, Дніпропетровськ.
Здрастуй, місто, місто вічності,
Став ти піснею в нашій долі.
Став ти юністю, став ти вірністю
І хвиля дніпровська лащиться до тебе.
Дніпропетровськ – мій рідний дім,
Моя земля надійна.
Ти тільки будь завжди зі мною,
Товариш мій, Дніпропетровськ.
Безумовно, містяни розуміють: власний гімн треба мати, оскільки це точно підійме патріотичні настрої у суспільстві, а також підвищать імідж міста на всеукраїнському рівні.
Однак, всі конкурси, голосування та збори ні до чого ще не призвели. Хоча позитив тут теж присутній: у Дніпра з’явився ще один неофіційний гімн міста, написаний акторами дніпровського “Театру КВК” – “Крихітко, це Дніпро”.
Інші візитівки міста
Говорячи про символи Дніпра, не можна не згадати про символ довгобуду – готель “Парус” на набережній. Будівництво тривало з 1975 року по 1989 рік і замислювався готель як символ радянської міці, грандіозності та розвитку.
Але, планам радянської влади не судилося стати реальністю, при чому далеко не тільки з готелем. У 1995 році будь-яка присутність робочих зменшилася настільки, що готель швидко перетворився на сховище для наркоманів, самогубців та безхатьків. З часом територію навколо готелю огородили парканом і зараз там вже нічого не відбувається.
Скоріш за все, його б вже давно знесли, якби не одне але: у 2014 році на “Парусі” з’явився величезний український тризуб на знак національної єдності під час подій Революції Гідності. Тому, знос готелю став неможливим (особливо враховуючи те, що міська влада віддавала перевагу ідеї підірвати споруду).
Житловий комплекс “Башти” теж є однією з перших асоціацій з Дніпром. Ці дві 30-поверхові хмарочоси є найвищими будинками в Україні поза межами Києва. Їм було призначено далеко не одну архітектурну премію.
Починаючи з 1999 року (саме тоді почали будувати ці башти) у Дніпра з’явився своєрідний символ сучасності, яким може похизуватися не кожне місто.
26 грудня 1974 року в місті з’явився ще один символ: було проголошено відкриття Дніпропетровського академічного театру опери та балету, який раніше був відомий, як ДРОТ (Дніпропетровський робітничий оперний театр). Ця подія знаменувала відновлення історичної спадкоємності.
На момент відкриття театр вже мав певний репертуар. Презентація його тривала тиждень. Глядачам були представлені аж спектаклів. Серед них і ті, що надовго стали візитною карткою театру: “Князь Ігор”, “Ріголетто”, “Лебедине озеро”, “Бахчисарайський фонтан”. Тільки за перші два роки в театрі було поставлено 18 спектаклів. Їх відрізняла жанрова різноманітність: велика класична опера і камерна, балети і дивертисменти, оперети, дитячі вистави, концерти, тематичні музичні програми.
Тепер вже Дніпровський академічний театр опери та балету став місцем проведення майже всіх культурних заходів: починаючи спектаклями, закінчуючи сучасними танцювальними шоу. Дніпряни завжди заохочують гостей міста “доторкнутися до великого” саме тут – у прекрасному театрі, розташованому на не менш прекрасній площі.
