За останні роки ситуація із правильним статевим вихованням нового покоління нашого міста хоча і змінюється в кращий бік, але ще залишається на досить низькому рівні. Виховання потрібно починати з самого раннього віку: хлопчики і дівчатка повинні засвоїти правильні поняття щодо будови свого тіла, що з ним відбувається з часом, а також знати межі дозволеного. Далі на idnepryanin.
Психологиня-сексологиня із Дніпра Марина Масленнікова наголошує, що починати розмову необхідно з 2-3-х років дитини – поступово і ненав’язливо. Хтось можливо спитає, чому так рано? Дитина повинна знати всі особливі моменти ще до початку перехідного періоду.
Про початок менструації або перше побачення дитина повинна почути ще задовго до настання саме цього моменту – в такому разі вона буде підготовлена, зникне численна кількість запитань, сором і страх. Починати розмову на таку тему в 16 років вже немає ніякого сенсу, бо в цьому віці дитина ймовірно знає значно більше, аніж вважають стурбовані батьки.
Як батькам підготуватися перед початком розмови із дитиною?
Допомогти батькам підготуватися до розмови із дітьми може саморозвиток в даному питанні. Перед розмовою зі своєю дитиною Марина Масленнікова радить поставити питання спочатку самому собі: “Навіщо я маю поговорити про “це” із дитиною?”, “Що саме це мені надасть?”.
Без саморозвитку та відповіді самому собі на поставлені вище запитання, розмова вийде в кращому випадку “непродуктивною”. У якості допомоги батьки можуть скористатися спеціальною літературою, тренінгами, курсами, науковими книгами і, звісно, всесвітньою мережею “Інтернет”.
Психологиня та сексологиня із Дніпра Марина Масленнікова радить починати батькам із прочитання книжок. Наприклад, книга авторки Юлії Ярмоленко “Малечі про інтимні речі”. Така книга розрахована на читання дітям з 2-х років. Вона має ілюстрації, які наочно все покажуть, а також допоможуть батькам більш вільно розповісти історії вже з власного досвіду. Ще одна книжка, яку рекомендує фахівець – це “Звідки я взявся”, автором якої є Хосе Р. Діас Морфа.
В маленькому віці дитині легше сприймати інформацію (особливо таку важливу) через прочитання книжки. Вони її сприймають, немов казку, але вона стосується важливих питань щодо власного тіла.
В залежності від віку вашої дитини, розповідь можливо зробити більш зрозумілою, якщо все буде організовано в ігровій формі. Для більш дорослої дитини, після прочитання книги буде корисним обговорення деяких питань із прочитаного, розгляд презентації тощо. Тобто, в залежності від віку і темпераменту власної дитини, варто вносити корективи у пізнавально-розвиваюче навчання своїх дітей.
Хто з батьків повинен розмовляти з дитиною в залежності від її статі?
Чіткого розділення, хто саме повинен розмовляти з хлопчиком чи дівчинкою, немає. В даному випадку краще розмовляти саме тому, хто більш обізнаний, для кого підняття цієї теми не викличе власного напруження. Якщо батько почне розмову із сином та не зможе вимовити і слова, то краще вже розмовляти матері. Звісно, якщо у матері немає проблем із наданням відповідей на безліч питань допитливої малечі.
Слід зауважити, що найкращий варіант буде той, коли з дитиною поговорить один з батьків однакової статі, адже він зможе пояснити особливості на власному прикладі в той чи інший період дорослішання. Але все залежить від готовності батька чи матері порушити тему та надати відповіді.
З чого почати розмову?
Варто почати з перегляду ілюстрацій або читання книжки. Відповідати на запитання, що неодмінно будуть з’являтися, необхідно щиро. Не слід вигадувати історії про лелек та капустяну грядку. Розповісти про те, що дитина народилася з тіла матері та перебувала певний час у спеціальному органі (матці) не є для дитини чимось сором’язливим.
Вже самі дорослі вкладають свій сенс при обговоренні будь-якої теми з дитиною. Якщо дорослому не напружуватися та не соромитися, то дитина це сприйматиме так само, без несприятливих відбитків на психіці. Треба пам’ятати про те, що діти це дуже чітко зчитують, тому починати розмову потрібно в саме той момент, коли дійсно до цього готові самі дорослі.
Чому так важливо розмовляти батькам зі своїми дітьми?
Розмова батьків зі своєю малечею формує довірчі стосунки, авторитетність. В іншому випадку дитина стане черпати інформацію від сторонніх людей, однолітків чи в мережі інтернет. В такому випадку дитина отримує відповіді, які зазвичай недостовірні.
Якщо батькам все одно складно почати розмову, варто про це зізнатися та довірити це тій людині, яка зможе все прояснити. Це може бути будь-яка особа, якій ви довіряєте (дідусь, бабуся, сестра, кум, інші близькі до вашої родини або фахівець).
