Катерина Езау є видатною жінкою, яка створила “Біблію” анатомії рослин. Вона народилася в Катеринославі (нині Дніпро) у 1898 році у сім’ї мера міста. З ранніх років вона цікавилася природою. Згодом це захоплення переросло у справжню наукову пристрасть. Її шлях був не простим, але вона не лише подолала усі перешкоди – вона зробила це з гідністю, залишаючи свій великий вклад в історію науки. Далі на idnepryanin.com.
Історія родини Езау
Катерина Іванівна Езау була наймолодшою донькою в родині заможного промисловця німецького походження. Її батько – Йоганн, або Іван Якович Езау, який згодом обійме посаду міського голови Катеринослава. Це станеться у 1905–1909 роках і у 1918 році.
Прадід в майбутньому відомої науковиці Арон Езау іммігрував в Україну в 1804 році з Пруссії. Родина входила до менонітської громади. Це рух християнських протестантів, який належить до анабаптистів. Він пропагує мирне співіснування у суспільстві, відмову від насильства, застосування ненасильницьких методів протесту та вирішення суперечок, а також пацифізм.
Родину запросили до Російської імперії розвивати сільське господарство. Вони жили в німецькій колонії Гальбштадт, яка розташовувалася на території Токмацького району Запорізькій області. Дід Катерини Яків Езау займався торгівлею зерном. У колонії у Якова народилися сни. Один з них – Йоганн, батько Катерини.
Йоган та його старший брат Яків покинули колонію для навчання в російських школах. Дядько Катерини став окулістом, а батько – інженером-механіком.
Мати Катерини народилася у Катеринославі. Проте задовго до цього її родина також емігрувала з Пруссії.
Дитинство та юність Катерини
Катерина Езау народилася 3 квітня 1898 року в місті Катеринослав. Дівчинка була 4-ою дитиною в родині, наймолодшою. Братів та сестру Катерини звали – Микола, Марія та Павло.
Батько Катерини був мером Катеринослава, який за часи головування надзвичайно збагатив місто. Завдяки роботі Йоганна в місті збудували водопровід, лінію трамваїв та великі міські будівлі, наприклад, кілька шкіл. Міський бюджет при Езау зріс у 5 разів.
Репутація батька Катерини була дуже доброю Настільки, що він отримував запрошення взяти участь у виборах на посаду міського голови в інших містах. Його запрошували до Харкова у 1909 році, у Баку у 1913 році та до Ялти у 1914 році.
Після закінчення своїх повноважень міського голови в 1909 році Йоганн Якович продовжував активно займатися громадською діяльністю й багато працював як інженер. У серпні 1918 року знову обійняв посаду міського голови Катеринослава.
Зростаючи, Катерина швидко навчалася. Ще до початку школи дівчинка вміла читати і писати. З 4 років вона відвідувала менонітську початкову школу. А в 11 років Катерина вступила до гімназії. Закінчивши її вона продовжила навчання у жіночому сільськогосподарському училищі Голіцина в Москві. Там вона вивчала природничі науки, фізику, хімію та геологію.
Проте її навчання перервала революція в кінці першого курсу. Повернувшись додому, дівчина залишалася там в очікуванні подальших подій. Але невизначеність не стала перепоною для навчання. В той час дівчина приділяла час вивченню англійської. Також брала уроки гри на фортепіано, відвідувала школу садівництва та збирала рослини, які потім використала б в школі на другому курсі.
У 1918 році під час революції родина Езау була змушена емігрувати. Спочатку вони виїхали до Німеччини, пізніше – до США у 1922 році.
Міграція родини
На наступний день після того, як родина Езау покинули Катеринослав, у місті з’явились плакати, що проголошували, що нове управління міста шукає її батька. Чоловіка вони характеризували як члена “контрреволюційної буржуазії” та “ворога країни”.
По приїзду в Берліні Катерина одразу зареєструвалася в місцевий аграрний коледж, щоб продовжити навчання. На другому курсі вона провела два семестри в Гогенхаймі. Там Катерина записалася на сільськогосподарські курси. Після ще двох семестрів у Берліні та підсумкового іспиту вона отримала титул “Landwirtschaftlehrerin” – викладач сільського господарства.
По завершенню навчання, Катерина поїхала у великий маєток у Північній Німеччині. Там вона допомагала з розведенням насіння пшениці. Вона приєдналася до робітників на полях і в коморах, працюючи нарівні з ними.
Деякі професори занепокоїлися її майбутнім і запропонували їй бути асистентом або повернутися додому. Однак, жінка вже вирішила оселитися в США і готувалася до цього.
У жовтні 1922 року Катерина перетнула Атлантичний океан і прибула до США. Вона з родиною вирушили до Рідлі, штат Каліфорнія. Там батько планував працювати в сільському господарстві. Однак, Езау переконала його, що буде краще знайти роботу в насіннєвій компанії. У місті Фресно вона познайомилася з родиною Сіменс, і вони допомогли їй знайти роботу в насіннєвій компанії в Окснарді, Каліфорнія. Таким чином, Катерина почала працювати з Містером Слоуном, власником ранчо з виробництва насіння, і продовжила вивчати селекцію рослин.
Вклад в науку
У США Катерина розпочала свою наукову кар’єру. Її чекав нелегкий шлях від здобуття освіти до становлення професоркою ботаніки.
По приїзду Катерина продовжила своє навчання в Каліфорнійському університеті у місті Девіс. Після завершення навчання вона протягом 31 року викладала в університеті в Берклі, який згодом залишила і почала співпрацювати зі своїм давнім колегою В. Чідлом у Каліфорнійському університеті у Санта-Барбарі.
У США жінка розвивала свої дослідження і значно розширила область своїх наукових інтересів. Саме там вона розпочала фундаментальне вивчення анатомії рослин. Її видання “Анатомія рослин” відзначається не лише глибиною викладу, а й великою популярністю, що робить його класичним твором у світовій ботанічній літературі.
Вчена стала першопроходцем у вивченні анатомії рослин. Її книги “Plant Anatomy” (“Анатомія рослин”) та “Anatomy of Seed Plants» (“Анатомія насіннєвих рослин”) стали ключовими текстами у світовій біологічній науці протягом чотирьох десятиліть. “Анатомія рослин” уперше вийшла 1953 року і витримала ще два видання (1965, 2006). У 1961 році вона опублікувала ще одну фундаментальну книгу “Рослини, віруси та комахи” в Гарвардському університеті.
Завдяки плідній роботі Катерина Езау здобула визнання та повагу в науковому світі. У 1957 році вона стала однією з 6 жінок, обраних до Національної Академії наук США. Це найвища наукова нагорода країни, що свідчить про неоціненний внесок науковиці в розвиток ботаніки.
Про завершення її життя
Жінка працювала у Каліфорнійському університеті у Санта-Барбарі до 1992 року і вийшла на пенсію, коли їй було 94 роки.
За своє життя Катерина підготувала 15 докторів наук. Опублікувала 162 статті та 5 книг. Остання робота Катерини побачила світ у 1991 році, коли авторці було 93 роки!
Через 6 років Кетрін Езау мирно померла в Санта-Барбарі 4 червня 1997 року. Їй було 99 років.
У біографічному нарисі про Катерину, її колега, Джордж Ледьярд Стеббінс зазначив, що жінка отримувала багато пропозиції від чоловіків. Проте вона всі відкидала і залишилася незаміжньою все своє життя. Так, видатна науковиця присвятила себе тому, що любила найбільше – науці. Про її пристрасть до своєї справи кажуть понад 170 наукових робіт.
Катерина Езау – одна з найвидатніших науковиць серед усіх ботаніків XX століття. Її дослідження зробили значний внесок у розвиток науки про рослини.