Ще з довоєнних часів на Дніпропетровщині існувала система служби крові, з тих часів в державі почали на практиці застосовувати всі теоретичні знання про кров. Далі на idnepryanin.
Історія переливання крові в Дніпропетровській області починається з 1926 року. Саме тоді в клініці госпітальної хірургії Дніпропетровського медичного інституту на базі Червоного Хресту (нині це лікарня №1) було здійснено перше пряме переливання крові. Після цього дана система була розповсюджена і на інші лікарні нашої області (другу робочу та обласну лікарню). Тоді донорів нараховувалось лише від 20 до 30 осіб.
В 1932 році в тодішньому Дніпропетровську було засновано філію Українського інституту невідкладної хірургії та переливання крові. Саме ця подія поклала початок для організації донорства та запровадження практики переливання крові в усі лікувальні заклади міста, як належне.
15 лютого 1936 року – в Дніпропетровську вперше заготовили консервовану кров. По всій області цьогоріч було здійснено 330 гемотрансфузій.
Із початком Великої Вітчизняної війни філію інституту переливання крові було евакуйовано до Таджикистану, там вона продовжила свою активну роботу у сумісному співробітництві в складі Таджикської станції переливання крові. В такому режимі праця проходила аж до березня 1944 року.
16 березня 1944 станція була перейменована в 9-ту пересувну станцію переливання крові. Згідно наказу Наркомздраву СРСР 9-та пеерсувна станція переливання крові була направлена до Дніпропетровську, де і розпочала свою роботу з 19 квітня 1944 року, а очолював її Баринштейн Л.А. З 1944-го року і до завершення Другої світової війни 9-та станція переливання крові забезпечувала необхідною кількістю крові Український фронт, а також всі лікувальні заклади Дніпропетровщини. На той час станція розташовувалась за адресою: проспект Карла Маркса, будинок 141.
Умови праці станції та правила забору крові в період Другої світової війни
В цей період кров збиралась в банки ємністю 500 мл, а потім в 2-тубусних ампулах по 250 мл. Тоді приймались донори з усіма групами крові, дотримання інтервалу між здачами повинна була складати не менше, ніж два місяці. Працівники станції працювали в 2-3 зміни в період часу з 9.00 до 21.00. Донорам належало видавати талони на продукти (жири, круп’яні вироби та цукор).
Холодильників в той час не було. Експедиція видавала кров для лікувальних закладів міста, а також здійснювала заготівлю крові для фронтових госпіталів. Охолоджуючим спорудженням на той час слугували дерев’яні ящики з подвійними стінками. В простінок закладався лід з Дніпра, а літом – з льодовика. З внутрішньої сторони встановлювали флакони з кров’ю. Регулювання температури зберігання крові на той час було надскладною задачею.
З 1947 року станція переливання крові переміщена на територію обласної клінічної лікарні імені Мечникова. Там вона займала два невеликих флігеля, які були пристосовані для заготовлення крові. В 1957 році в Дніпропетровську зароджується масове безкоштовне донорство.
З листопада 1961 року станція крові переїжджає з двох маленьких будиночків лікарні ім. Мечникова до нового приміщення за адресою: вул. Дніпропетровська, буд. 17. Кожен кабінет нового приміщення був охайним, світлим та просторим. Всі вони мали центральне опалення, водопостачання, пральну та гараж.
З 1978 року в закладі почали заготовляти плазму за методом плазмаферезу. Спочатку донорів були одиниці аж до 1982 року.
Теперішні часи для станції переливання крові
З 2004 року – в Дніпропетровській обласній станції переливання крові” з’явився автоматичний плазмаферез. Це дозволило збільшити кількість заготівлі свіжозамороженої плазми для забезпечення необхідної кількості не тільки для всіх хворих, а й для виробництва препаратів крові.
З 2005 року скляні пробірки замінені на пластикові одноразові. Проводиться карантинізація донорської плазми, а також запроваджена лейкофільтрація донорської крові. З 2008 року запрацював електронний “Реєстр донорів”, дана комп’ютеризована програма здійснила з’єднання всіх служб крові. В 2010 році на станції крові встановлено сепаратор клітин крові, запрацював банк заморожених еритроцитів рідкісних груп крові зі строками зберігання – до 5 років.
Нині служба крові Дніпропетровської області складається з 3-х станцій (Дніпровська, Нікопольська, Криворізька), а також 15-ти відділень переливання крові зі всіма новітніми обладнаннями та устаткуванням.
