13 Серпня 2022

З тяжкими пораненнями, але з міцним духом: у Дніпрі рятують захисників країни

Related

Як жити дніпрянам, коли за кілька сотень кілометрів бойові дії: поради місцевого психолога

Люди сваряться, хтось когось засуджує за елементарні прогулянки, відпочинок...

В Дніпрі презентували художню виставку про війну: «Як у кіно»

Роботи виставки виконані зі старого картону, дерева чи емалі...

Мені не боляче: історія медицини Катеринослава

Медицина завжди була важливою галуззю в історії людства. Не...

Щит та меч: сторінки військової історії Дніпра

Нашому місту за свою недовгу історію довелося пережити всяке....

Роман «Стокгольм»: як пройшла презентація книги дніпровського письменника?

Український письменник із Дніпра Валентин Поспєлов під час благодійного...

Share

В місті медики щодня рятують наших бійців, що приїжджають із тяжкими пораненнями. Одне із опікових відділень Дніпра, повідомляє сайт idnepryanin, вже завантажено на 70%, в ньому лікарі роблять неможливе, рятуючи захисників України із лап смерті. Порівнюючи із 2014 роком, фахівці роблять висновок – профіль дніпровських медиків змінився – вони замість побутових травм тепер займаються лікуванням опіків та проведенням реконструктивних операцій військовим.

Молодий боєць, що одразу пішов на фронт

Захисники дякують лікарям за їхню неперевершену роботу й професіоналізм, та попри важкий стан пацієнтів, вони знов рвуться в бій із окупантами. Так, один із них – Артем. Йому всього 22 роки, він нещодавно закінчив бакалаврат, але після початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України хлопець вирішив пов’язати своє життя із військовою справою. Під час ракетного обстрілу окупантів Артем чув звук, як летить ракета, а вже потім не біг, а «летів». Він вже думав, що це кінець, але медики проявили максимальну відданість справі і врятували його.

Поранений має тяжкі поранення на руках, а також на ногах. Він дякує лікарям Дніпра, що витягли його із тяжких лап смерті. Поряд із Артемом завжди його мама. Жінка зізнається, що про поранення сина дізналася одразу й за кілька днів приїхала із Польщі, де була на заробітках, до лікарні, аби невідривно сидіти поруч із хлопцем й підтримувати сина. Каже, що піти на фронт було його рішенням, тож вона його підтримала.

Фото: джерело Фейсбук MechnikovaBoln

А в сусідній від Артема палаті – Віталій. Після обстрілу 120-міліметровими мінами їхніх позицій на Донецькому напрямку, третина його побратимів отримала важкі поранення, а його самого, каже військовий, вразило осколками ворожих снарядів. Один із них поцілив у ногу, інший наскрізь пройшов через стегно, ще один ледь не лишив хлопця руки. Віталія врятував його друг, який закрив його своїм тілом. 

Зараз життю Віталія нічого не загрожує. Позаду минули тяжкі операції та пересадки шкіри. До кінця літа в нього реабілітація – український захисник каже, що дякує медикам міста щодня за їхній професіоналізм і відданість справі.

Чи змінився характер поранень воєнних? 

Дніпровські лікарі кажуть – характер травм їхніх пацієнтів змінився – зараз переважно мають справу із великою кількістю опіків та реконструктивних операцій. Їх роблять, коли у військових глибокі рани й вони потребують пересадки шкіри. Лікарі наголошують, що для них вкрай важливо зберегти нашим воїнам здоров’я. Поки в лікарні є певні інструкції щодо комбінованих травм. Це не вибухові травми, тобто медики не можуть виключити і травми грудної клітки і інших частин тіла, тому лікарі тісно взаємодіють із медиками інших лікарень для діагностики сучасного лікування.

Проте попри важкі поранення, попереду їх чекає довга реабілітація, вони рвуться в бій із окупантами, щоб звільнити нашу землю від ворожої агресії. Кожен мріє якнайшвидше одужати й повернутися на передову, кажуть – за перемогу України готові стояти до останньої секунди.  

.