Люди сваряться, хтось когось засуджує за елементарні прогулянки, відпочинок та життя «на повну», коли від Дніпра за кілька сотень кілометрів наші військові відбивають атаки ворога від окупації нашої країни, пише idnepryanin.com. Про відчуття цього періоду життя містян та їхніх емоцій поділилася своїми думками дніпровська психологиня – Анна Протасова.
Як почувають себе містяни на шостий місяць повномасштабної війни?
Анна Протасова розповіла про думку людей, які вважають, що треба максимально жити «на повну», взагалі не звертати увагу, адже всі ми не знаємо, що буде завтра та треба скористатися шансом на повноцінне життя у прийдешньому дні, і є протилежний варіант, коли взагалі собі все заборонили – треба почекати, «не на часі» і тому інше. Психологиня вважає, що кожна із цих полярностей не є абсолютно здоровою, тому що умовний рівень знаходиться десь посередині цього – з одного боку ми маємо підтримувати себе, а з іншого піклуватися про безпеку та здоров’я близьких.
Про що варто пам’ятати містянам, що живуть «на повну»?
Дніпровська психологиня каже, що в цьому випадку є дві тенденції – з одного боку те, що проживають зараз військові – психологічно, емоційно та фізично – це фактично життя поза людськими можливостями, наша психіка не розрахована на таке навантаження. І через це можуть виникати негативні емоції, які можуть спрямовуватися в тому числі на співвітчизників. А з іншого боку, захисники країни бачать, що українці у тилу мають можливість сходити на шашлики чи прогулятися у парку. Тож, коли люди, що живуть «на повну» викладають фото масштабних гульок чи ще чогось, вони мають пам’ятати в першу чергу за ціну власної безпеки та близьких.
Як можна підтримувати психологічний стан військових, коли фронт за кілька сотень кілометрів?
Анна Протасова розповіла, що є дуже багато ініціатив, коли люди надсилають листи або записують відеозвернення, які потім передаються волонтерами на передові лінії. Дитячі малюнки, літературні твори, ручні вироби – все це підтримує психологічний стан. Дорослі люди можуть виражатися на своїх особистих соціальних сторінках і не обов’язково публічно, важливо просто пам’ятати про вдячність, що українці можуть дозволити собі, бо хтось захищає їх на фронті.
Як жити та як відновити дніпрянам свій стан?
Дніпровська психологиня Анна Протасова сказала – обов’язково треба планувати свої заняття хоча б на день вперед. Якщо немає можливості спланувати на день вперед, плануйте на пів дня, але у вас має бути відчуття, що ваше життя контрольоване. Якщо у вас є можливість тільки встати зранку і вмитися водою, це вже контроль – плануйте хоч свої буденні та щоденні справи. Таким чином ваш психологічний стан буде таким, що ваше тіло, хоча б частково під контролем, навіть якщо все інше залежить від інших чинників. А також, плануйте щось, що стосується вашого відновлення – фізичного, психологічного чи емоційного. Коли передові лінії знаходяться у декілька сотень кілометрів від міста, містяни виснажились, тож їм треба наповнення енергією.
