Монастирський острів – це не лише розважальна зона центрального парка імені Шевченка з атракціонами, але й оповита легендами та міфами місцина. Острів вкритий гранітними скелями на заході, а на сході зливається з піщаною косою. На ньому неодноразово знаходили земляний та глиняний посуд неолітичного періоду, крем’яні ножі та одбійники, поодинокі кістки та зуби мамонтів. Здавна він був місцем відпочинку для русинів, залишаючись й донині відомим серед громадян міста, які мають змогу прогулятись найдовшою набережною у Європі. Далі на idnepryanin.com.
Історичний розвиток Монастирського острова
Назва острова походить від заснованого у ІХ столітті візантійського монастиря, який перебував на його території. Вважається, що грецькі ченці, вихідці з Константинополя, сприймали його як сакральне місце, яке дозволяло знаходити власний шлях до Бога. Як свідчать легенди, першу згадку про далекий край ознаменував прихід апостола Андрія Первозваного – учня Христа. З того часу він набув слави серед боголюбів, а мешканці ушановували його. За часів Київської Русі тут мала змогу зупинятися княгиня Ольга, Володимир Великий під час походу на Корсунь та Мстислав Ізяславович під час наступу на половців. У 1240 році відбувся похід військ Монгольської імперії на річці Калка, який трагічно закінчився для ченців та монастиря, знищених вщент. Після спустошення місцевість привернула особливу увагу козацької адміністрації, яка отримала розпорядження про охорону тамтешньої рослинності. Заснування Катеринослава стало приводом для використання острова у якості території для побудови Катеринославського університету у 1786 році. Оскільки планам не судилося здійснитися, у 1797 році він був переданий у власність лісового відомства. У 1815-1825 роках острів отримав назву Прозоровського, а з 1889 року до 1950-х років був названий Богомоловських на честь його власника. Для чергового перейменування приводом стало 40-річчя Жовтневої революції, у зв’язку з чим радянська влада обрала назву Комсомольський для відпочинку комсомольської молоді. Під час десталінізації у парку встановили пам’ятник Шевченку, а за часів незалежності було побудовано православний храм Святого Миколая.
Сучасність Монастирського острова
Лише у 2015 році острів повернув назву Монастирського під час перейменування топонімів міста. Дістатися його можна через пішохідний міст з парку Шевченка. На ділянці розташовується паркова зона, канатна дорога, річковий причал, човникові станції, пляж, спортивні майданчики, місця для пікніків та кав’ярні. Від 2013 року на острові запущена нова туристична локація – штучний водоспад «Поріг ревучий» у місці природного виступу гірських скельних порід. Сьогодні Монастирський острів відіграє важливе культурне значення, слугуючи рекреаційною зоною для місцевих та туристів, яка водночас відображає історичні особливості Дніпра. Його період розвитку та становлення свідчить про давні традиції та народні цінності громадян міста.