Історія Зимового театру Дніпра дуже насичена та захоплююча. Адже це історія про перший стаціонарний театр, який було збудовано у Дніпрі ще на початку 20 століття. Чи знають дніпряни історію заснування та становлення першого постійного міського театру? Далі на idnepryanin.
Театральне життя Катеринослава до заснування першого стаціонарного театру
Кінець 19 століття та початок 20 століття – це період стрімкого розвитку культури у місті. На території Катеринославщини тоді почали масово з’являтися тимчасові театри, кінотеатри, біоскопи та інші культурні заклади. Але жоден із них не був пристосований до холодної зими. Тобто, за фактом наприкінці 19 століття та на початку 20 століття жителі Катеринослава відвідували міські театри та кінотеатри виключно у теплу пору року. Станом на початок 20 століття у місті не було жодного стаціонарного кінотеатру, в якому можна було б показувати вистави незалежно від пори року.
Перші міські театри були виконані з дерева. Це були звичайнісінькі та примітивні будинки, адаптовані під театри. Деякі з них за старих часів знаходилися на Базарній площі, а також у місцевому саду. Пізніше для розміщення театрів у місті почали орендувати купецькі будинки. Один із відомих театрів того часу знаходився в будинку Копилова на вулиці Мостовій, а також у будинку купця Луцького на вулиці Гостинній. Здебільшого, на сцені таких тимчасових театрів давали виступи різні подорожуючі трупи.
Поява першого стаціонарного театру у Катеринославі
Найчастіше тимчасові театри згорали або просто закривалися. Але при цьому театральне життя Катеринослава продовжувало жити, розширюватись і розвиватися. Тому тимчасові театри не могли існувати вічно, згодом виникла потреба у будівництві постійного театру.
Перший стаціонарний театр у Катеринославі був побудований та відкритий у період з 1906 року по 1907 рік. Будівля театру була розташована на проспекті Дмитра Яворницького (Катерининський проспект). Він був названий Зимовим театром.
Це була перша будівля в Катеринославі, яка була побудована спеціально під театральні потреби. Це була велика і розкішна будівля, виконана в популярному архітектурному стилі кінця 19 століття і початку 20 століття – модерн. Головним архітектором першого постійного театру виступив відомий катеринославський архітектор на прізвище Булацеля.
Зимовий театр був масштабним проєктом для Катеринослава станом на початок 20 століття. Це була по-справжньому велична будівля, яка могла вміщувати вже не 400-500 людей, як тимчасові театри, а понад тисячу глядачів. Крім того, у першому постійному театрі була величезна сцена, просторий партер, чотири яруси для лож та фоє на кожному поверсі театру. Зимовий театр з моменту відкриття користувався неймовірною популярністю у мешканців міста.
Також саме у Зимовому театрі в Катеринославі було засновано першу постійну міську театральну трупу. Це був неймовірний прорив у культурному та театральному житті міста.
На початку 20 століття у Зимовому театрі жителі Катеринослава могли побачити виступи таких видатних театралів того часу, як:
- Шаляпін;
- Собінов;
- Нежданова;
- Комісаржевська;
- інших.
Окрім культурного центру, Зимовий театр у першій половині 20 століття служив політичним центром. Зокрема, у стінах театру неодноразово проходили з’їзди Рад і саме тут у 1926 році Радами було ухвалено рішення про перейменування міста Катеринослава у Дніпропетровськ.
Також впродовж першої половини 20 століття у стінах Зимового театру виступали такі політичні діячі, як:
- Петровський;
- Орджонікідзе;
- Калінін;
- Ворошилов;
- Артем
- інші.
У період Другої Світової війни та окупації Дніпропетровська, Зимовий театр, як і багато інших культурних, освітніх та інших закладів було знищено німецькими окупантами. Зокрема, при звільненні Дніпропетровська у 1943 році, німці йшли з міста і під час відступу замінували та підірвали перший постійний театр. Звичайно ж, після закінчення війни будівлю легендарного театру було відновлено. Але після поновлення роботи тут більше не розміщувався Зимовий театр, тут було відкрито Палац культури будівельників. З другої половини 20 століття тут був Дніпропетровський російський драматичний театр Горького, а з початку 21 століття – Дніпровський академічний театр драми та комедії.
