Історія Дніпропетровського академічного українського музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка бере свій початок у 1910-х роках, у вихорі післяреволюційних подій. Цікавим фактом є те, що театрів, які мали назву на честь видатного українського поета Тараса Шевченка, було дуже багато на території України, але саме дніпровський театр носив статут “першого”. Далі на idnepryanin.
Передісторія заснування академічного українського музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка
Історія дніпровського театру імені Шевченка розпочалася за часів Скоропадського. Коли у 1918 році до влади прийшов Павло Скоропадський, він підписав документ про створення Державного драматичного театру в Києві. Гетьман чудово розумів, що людям потрібна не лише їжа та вода, а й різноманітне проведення часу. Крім цього, не менш важливими на той час були культурні цінності українського народу та національна ідея. На той час була неймовірно важливою можливість спиратися на духовні потреби людей завдяки розвитку театральної культури.
Тому історія дніпровського театру імені Шевченка розпочалася саме у Києві у 1918 році. Восени того року театр вперше відчинив свої двері для відвідувачів. Зокрема, театр було відкрито по вулиці Марії Заньковецької, 8 у будівлі старого театру Геймана. Першого дня відкриття киянам показали спектакль під назвою “Лісова пісня”. Про це писали на історичному порталі dnipro.libr.dp.ua.
Коли навесні 1919 року до влади прийшли більшовики, театр був націоналізований. З двох труп було створено Перший Державний драматичний театр імені Тараса Шевченка. Керівниками театру на той час виступили:
- Лесь Курбас;
- Олександр Загаров;
- Павло Тичина.
Як театр переїхав до Дніпра?
У період 1920-х років новостворений Державний драматичний театр Шевченко дуже активно гастролював різними українськими містами:
- Полтавою;
- Житомиром;
- Харковом;
- Кременчуком;
- Запоріжжям;
- іншими містами.
Наприкінці 1920-х років театр з гастролями дістався до міста Дніпро. Саме у цьому місті театральна трупа з Києва отримала неймовірну підтримку публіки. Тут відчувалася якась фантастична спорідненість між артистами театру та дніпрянами. Завдяки такому небувалому успіху та величезній любові публіки Дніпра, за розпорядженням міської влади у 1927 році Перший Державний театр імені Тараса Шевченка отримав свій будинок у місті Дніпро.
Спочатку театр розміщувався у “Англійському клубі” по вулиці Воскресенській. Це був невеликий двоповерховий будинок з прибудованим театральним залом з нижнім та верхнім фоє, з мармуровими сходами та окремим входом.
У період Другої Світової війни та окупації міста колектив театру був змушений евакуюватися. До звільнення Дніпра від фашистських загарбників, тобто до 1943 року, театральна трупа знаходилася в Казахстані та деякий час в Узбекистані.
Після повернення до Дніпра, у місті розпочалося активне будівництво нового Дніпропетровського театру імені Шевченка. А вже взимку 1943 року театр вперше відчинив свої двері для публіки.
У 1979 році будівля театру була капітально відремонтована. Зокрема, на фасаді театру з’явилися вишукані барельєфи на теми різних постановок театру. Крім цього, фоє театру було повністю розписане у національному стилі. А на початку 1990-х років на фасаді театру з’явилися погруддя українських письменників, твори яких принесли театру небувалу славу на території Дніпропетровщини та далеко за її межами. Зокрема, на фасаді театру було зображено погруддя:
- Григорія Сковороди;
- Івана Франка;
- Лесі Українки;
- Володимира Винниченка.
Театр імені Шевченка у Дніпрі пройшов непросту історію розвитку та становлення. Крім того, протягом 20 століття, у непрості роки гноблення українського народу радянським режимом, театр прославляв національну українську культуру, мову, її письменників та поетів.
