22 лютого минуло 7 років з часів трагічних подій на Майдані незалежності, які отримали ім’я Революції Гідності. У зв’язку з цим в дніпровській школі №54 відбулось урочисте вшанування пам’яті тих, хто загинув в ході протистояння на центральних вулицях Києва, пише “idnepryanin.com“.
Спеціально до цього дня учнями була підготовлена невеличка програма з піснями і декламаціями віршів. Як класичних, так і сучасних. Та спогадами про Героїв Небесної Сотні.
Серед інших захід із розповіддю про події тих днів відвідали громадські діячі, учасники Революції Гідності з Дніпра Максим Дорофєєв і Тетяна Косяченко.
В ході розповідей активісти ділились власними спогадами і переживаннями, що їх пізнали в добі революції. Оповідали про численні, подекуди майже неймовірні, історії, які тоді ставались із ними та їхніми друзями, а також багато міркували про те, які події в історії України трапились далі та чи не даремними були всі ті жертви.
Попри емоційну важкість деяких тем, захід пройшов у натхненній обстановці. Учні ставили цікаві питання, відповідь на які чи то з причин давності події, чи то з причин власної юності до того не могли знайти.
Закінчився захід загальною хвилиною мовчання в пам’ять про загиблих, а опісля виконанням національного гімну України та вдячністю педагогів за цікаву розповідь гостей школи. Доповідачі в свою чергу подякували викладачам за запрошення і правильний підхід у вихованні молодого покоління українців.
Як зауважили присутні, кожен народ мусить завжди пам’ятати свою історію. При чому як героїчні, так і трагічні її сторінки. Це створює зв’язок поколінь, який поєднує невидимими обіймами людей, які могли ніколи й не здогадуватись про існування мільйонів інших. Тих, хто об’єднані між собою не часом чи класовою приналежністю, а тими емоціями, що ми їх відчуваємо, згадуючи про рідний край. Саме це і означає бути нацією — єдністю живих, мертвих і ненароджених.