7 Лютого 2023

Сучасна лікарня міста: як змінювалась лікарня ім. Руднєва в Дніпрі?

Related

Чемпіон світу з кікбоксингу: В’ячеслав Дубінін родом з Дніпропетровщини

В’ячеслав Іософич Дубінін народився 11 червня 1949-го року в...

Майстер парашутного спорту України: незламна Лідія Олефірова родом з Дніпропетровщини

Лідія Іванівна Олефірова  народилася 24 квітня 1935-го в Дніпропетровській...

Історія започаткування банку крові в Дніпропетровській області

Ще з довоєнних часів на Дніпропетровщині існувала система служби...

Share

Лікарня імені Руднєва до 20-х років ХХІ сторіччя є однією з найсучасніших медичних закладів в місті. Хоча офіційна дата спорудження її вже понад одне століття тому, вона була створена волею людини, яка хотіла внести свою частину у розвиток тодішнього Катеринославу. Завдяки фінансовій підтримці однією людини та сильному колективу в закладі, тоді в Катеринославській губернії з’явилася можливість лікування не лише дорослого, а й дитячого здоров’я. Далі на idnepryanin.

Хоча історія цієї лікарні розкривається лише одну сотню років, за цей період вона зазнала кардинальних змін як у зовнішньому плані, так і у внутрішньому обладнанні закладу. Поступово тут відкрилися такі стаціонарні відділення, як неонатального напрямку для лікування дітей із їхніх перших днів життя; реанімація, в якій фаховими лікарями було врятовано тих людей, стан яких ще вчора був вельми тяжкий. 

В медичному закладі створили важкий хірургічний центр, завдяки роботі якого в лікарні вдалося досягти значної ефективності у лікуванні: персонал готовий допомогти дітям із вадами особистого розвитку із застосуванням оперативного лікування; передчасно народженим дітям, яких направляють до відкритого єдиного відділення виходжування; при необхідності дітей направляють до відділення подальшої реабілітації та у центр раннього втручання медиків. 

Зі стін цієї лікарні успішно виписали понад однієї сотні тисяч людей життя яких було врятовано персоналом цього закладу. Проте такого успіху вони б не досягли якби лікарня не змінювалася у кращу сторону та не розвивалася, а разом із цим якби лікарі не удосконалювали свої навички. Так, 13 травня 1913-го року розпочинає свою роботу нова спеціалізована лікарня для дітей Катеринослава.

Будівництво лікарні та перші роки роботи

Проєкт цієї лікарні розробили 20 лютого 1912-го року, після чого розпочалися будівничі роботи. Роботи тривали понад рік, і вже весною 1913-го року було завершено спорудження двоповерхового будинку зі світлої силікатної цегли, таке поєднання придавало класичний вигляд для споруди. Будівля продовжує зберігати свій первозданний вигляд, в середині будівлі розмістили адміністративні підрозділи, які функціонують при медичному центрі.

Джерело фото: https://rudneva.dp.ua/

Із дня заснування закладу вона стала називатися “Міською безкоштовною дитячою лікарнею імені І. М. Алексєєнко”. До 1941-го року головним лікарем тут було обрано відомого в тодішньому Дніпропетровську Олександра Олександровича Кучеренка. Він сприяв розвитку лікарні: власну кваліфікацію Кучеренко підвищував на дворічних курсах в Берлині, а пізніше, за дорученням такої справи М. М. Алексєєнком, Олександр Олександрович оформлював замовлення на придбання та доставку сучасного обладнання у лікарню.

Станом на 1913-й рік в медичному закладі було створено три відділення із обладнаними 50 ліжками в кожному. Персонал трьох відділів складався із трьох лікарів та 15-ти медсестер. На той час ця лікарня стала однією з найбільших медичних установ у тодішньому Катеринославі. Медичну допомогу в лікарні надавали абсолютно безкоштовно, а при складних захворюваннях заклад утримував пацієнтів за рахунок пожертвувань І. М. Алексєєнка.

Проте вже в наступному 1914-му році лікарня перетворилася на шпиталь №1 Всеросійського Союзу міст. Пропрацювавши всього півтора роки в цих стінах, дитяча лікарня перемістилася в будівлю Катеринославського початкового училища, яка розміщувалася поруч. 

Під час Першої світової війни робота шпиталю та лікарні продовжувалася, лікарі працювали та лікували своїх пацієнтів. 1919-го року вони були відзначені як базові при медичному факультеті місцевого університету. Проте пізніше, через кризу в країні, дитяча лікарня та шпиталь №1 закриваються.  

Джерело фото: https://rudneva.dp.ua/

Відновлення лікарні професором Руднєвим

В період Громадянської війни по всій країні участилися випадки вандалізму та пограбування. Стороною не оминула і ця дитяча лікарня: її ніхто не охороняв, тож поганці панували тут, вкравши все цінне обладнання, а самі корпуси виглядали занедбано. Але на допомогу прийшов Михайло Федорович Руднєв, відомий лікар в країні та фаховий професор в сфері медицини. Відновлення лікарні він почав практично з нуля, зумівши за малий проміжок часу створити поважну наукову, лікувальну та профілактичну лікарню.

1924-го року родина Михайла Руднєва переїжджає до Катеринослава, все через погіршення особистого здоров’я. Руднєв очолює кафедру педіатрії в Медичному інституті. В той же час в місті функціонувала лише одна дитяча лікарня, яка тривалий час була єдиним виходом для хворих дітей із Донбасу, Запоріжжя, частково Херсонщини та Миколаївщини.

За ініціативи Михайла Федоровича, в лікарні організували такі відділення, як: для дітей грудного віку; біохімічна лабораторія, молочна кухня. В той же час професор продовжував роботу над розробкою Дніпропетровського інституту охорони материнства та дитинства і над створенням Дніпропетровського товариства дитячих лікарів. 

1970-го року було видано рішення Міністерства охорони здоров’я УРСР, за яким медичному закладу Дніпропетровська було присвоєно нову назву – “імені професора Михайла Федоровича Руднєва”.

Джерело фото: https://censor.net/

Розбудова лікарні

Під час активних боїв за місто у Другу світову війну, дитяча лікарня була сильно зруйнована, проте надавати медичну допомогу продовжили. Був період із сорока днів, коли заради безпеки прийшлося лікувати дітей прямо в бомбосховищі. Коли розпочалася німецька окупація Дніпропетровська, в корпусах медичного закладу розмістили залізничну лікарню, військовий шпиталь, відділення для дітей було обладнано на 50 місць.

Після звільнення міста у 1943-му році, дитяча лікарня повернулася за своєю належністю та функціоналом далеко не відразу. Ще до 1946-го року вона використовувалася для дирекції Сталінської залізниці, яка розміщувалася в найбільшому з її корпусів. 

Протягом 1955-го року розпочалася активна розбудова лікарні – було створено кабінети кишкових інфекцій, вдосконалили методики лікування, з’явилися потужності для діагностики гострих кишкових інфекцій, стали покращуватися умови для санітарно-роз’яснювальних робіт, мета яких у інформуванні населення щодо профілактики захворювань.

Реновація лікарні та створення Центру матері та дитини

У 2014-му році Ігор Олександрович Македонський запропонував ініціативу, в рамках якої розпочали наймасштабнішу реновацію лікарні з періоду існування медичного закладу, зокрема з періоду оновлень професором Руднєвим. До загальної структури дитячої лікарні додали нові структури, такі як: хірургічна та педіатрична служба, відділення реабілітації, пологовий будинок. Пізніше була сформована нова структура, яка вивела роботу лікарні на новий рівень – Центр матері та дитини.

Джерело фото: https://www.vz.kiev.ua/

Реновація лікарні дала можливість для лікарні надавати перинатальну допомогу новонародженим, гінекологічну допомогу та взятися за проведення будь-яких за складністю пологів. В лікарні відтоді створені потужності для неонатальної хірургії, після якої доступна реабілітація та катамнестичне спостереження. На початку 2019-го року у Центрі матері та дитини успішно провели першу операцію кардіохірургії для передчасно народженої дитини, що є безумовним успіхом для лікарні імені Руднєва.

За період існування лікарні було проведено більше десяток тисяч непростих операцій, лише за перший рік було проведено понад тисячі таких, від яких залежало майбутнє пацієнтів! Дитяча лікарня імені Руднєва до 20-х років ХХІ століття – це високотехнологічна хірургічна України, що має сучасні технології, а із ними і нові можливості для надання якісної медичної допомоги. Все це завдяки великому шляху, який проходив медичний заклад протягом однієї сотні років!

.,.,.,.