Дніпро славиться не тільки вражаючими пейзажами, а й можливістю покататися на яхті або орендувати човен. Можна навчитися кататися на каяках, байдарках, вирушити в туристичну прогулянку річкою на кілька днів, вивчаючи найунікальніші природні куточки регіону. Далі на idnepryanin.
Але коли в місті з’явився перший яхт-клуб і як прогулянки згодом стали не тільки розвагою, а й серйозним спортом, розповімо нижче.
Поява яхт-клубу в Дніпрі
Відкриття першого яхт-клубу в Дніпрі, який тоді носив назву Катеринослава, датується 1898 роком. Річ у тім, що наприкінці ХIХ століття заможні жителі регіону захоплювалися англійською культурою, а саме там яхтинг набирав дедалі більших обертів. До цього їх захоплювала їзда на велосипедах, але коли ці транспортні засоби стали доступні практично всім городянам, інтерес до них пропав.
У підсумку за бажанням губернатора в місті вирішили відкрити свій клуб, де заможні люди могли б орендувати човен або пообідати в престижному ресторані на березі Дніпра, провести будь-яке свято.
Примітно, що до цього подібні клуби вже працювали в Миколаєві та Одесі, і отримати членство в них вважалося дуже престижним.
Розмістився яхт-клуб на території сучасного парку Шевченка, і тоді він являв собою дерев’яний павільйон із човновою пристанью, розташованою вздовж річки.
Варто зазначити, що нерідко під час припливів клуб заливало водою, але це не завадило йому завоювати популярність і стати важливою частиною інфраструктури міста.
Чим займалися члени першого яхт-клубу?
Після відкриття першого яхт-клубу губернатор Дніпра іменувався його командором, саме він вирішував, хто може купити участь у заходах, а ціна тоді становила 5 рублів, що було дуже великою сумою для звичайних городян.
Водночас деякі гості могли відвідувати клуб безкоштовно. До таких належали пані з сімей почесних членів клубу, офіцери, члени яхт-клубів з України або інших країн.
Уже до 1911 року в клубі перебувало 300 осіб, але протягом наступних трьох років до нього вирішили обрати 150 дійсних членів.
Відразу після відкриття в клубі часто проводили вишукані заходи. Приміром, у 1911 році там провели свято, що отримало назву «Ніч у Венеції». Берег і пристань тоді прикрасили квітами та китайськими ліхтариками, грав оркестр, гостям пропонували смачні дорогі страви.
Під час свята запалили «діамантовий феєрверк», а також визначили п’ять переможців у конкурсі з прикрашання човнів.
На причалі гостям клубу пропонували покататися на звичайних човнах із веслами та вітрильних. Пізніше з’явилася навіть спеціальна форма, яку учасники клубу мали носити на його території.
Спочатку внесок для учасників визначали засновники, а згодом – загальні збори почесних членів клубу. У 1900-х роках щорічно він становив 50 рублів.
Згодом у клубі стали займатися різними видами спорту, там проходили змагання серед рульових і веслярів, виграти можна було 5 рублів.
Примітно, що брати участь у змаганнях могли навіть жінки, вони керували прогулянковими шлюпками.
Згодом клуб ріс, до нього приходили нові учасники, і тому його вирішили перенести на Монастирський острів, точніше, там облаштували спеціальну стоянку для плавальних засобів, де їх також можна було відремонтувати.
Закрився перший яхт-клуб Дніпра під час Першої світової війни. Після цього його хотіли знову відновити, але інтерес заможних городян до водних видів спорту поступово згас, оскільки змагання і прогулянки на човнах ставали дедалі доступнішими для всіх жителів регіону.
Після закінчення війни яхт-клуб знову відкрили, але там уже не влаштовували урочистостей. Учасниками клубу були спортсмени, і там проводилася підготовка до різних змагань як у нашій країні, так і за кордоном.