6 Жовтня 2022

Футбольні клуби Дніпра ХХ сторіччя

Related

Культурні та креативні заходи Дніпропетровщини, що заплановані на жовтень

У зв’язку із повномасштабною війною, заходи у воєнний час...

До Дніпра прибув відомий професор із Чикаго Ром Стівенс 

Попри повномасштабне вторгнення, лікар-анестезіолог не побоявся завітати до України...

На Дніпропетровщині зафіксовано випадок отруєння грибами 2-х річною дитиною

В Дніпропетровській області вже підтверджено інформацію щодо зафіксованого медиками...

Пам’ятки, що вистояли: які місця вже стали оберегами Дніпропетровщини?

Вони намагаються знищити усе українське - через російське вторгнення,...

Наближують Україну до перемоги: як маленькі дніпряни допомагають ЗСУ?

Вони роблять маленький внесок до перемоги нашої країни -...

Share

Наш регіон, як і вся Україна, є дуже спортивним. Найпопулярнішим видом спорту у ХХ столітті був футбол. Про появу футболу в Катеринославі, командах та їх успіхи ви дізнаєтесь у нашому матеріалі на idnepryanin.

Як з’явився футбол у Катеринославі?

Футбол у нашому місті почав зароджуватись на початку ХХ століття. Його історія почалася з Брянського заводу. На металургійному гіганти вирішили приділити особливу увагу корисному дозвіллю своїх робітників. Серед працівників підприємства були інженери з Англії, саме вони й запропонували цей вид відпочинку, адже у їхній рідній країні футбол вже існував чимало років.

Перший чемпіонат Катеринослава з футболу було проведено у 1914 році. У ньому брали участь: 1-а Катеринославська команда, “Тритон”, “Вікторія”, “Спарта”, “Гладіатор” та “Алькор”. Останні й стали чемпіонами цієї першості. Але варто зазначити, що стати чемпіоном їм вдалося стати не відразу, тому що перший сезон був перерваний Першою Світовою війною. Перший великий футбольний клуб у нашому місті з’явився у 1918 році. Ним стала команда Брянського робітничого індустріального технікуму (попередник усіма нами відомого ФК “Дніпро”). За версією кількох істориків “Алькор” можна також вважати попередниками “Дніпра”, адже гравці цього клубу теж були із заводу ім. Петровського, але це легенда, яку розгадати непросто.

Нові клуби нашого міста та перші їх успіхи

У 1920 році в нашому місті на один футбольний клуб стає більше – з’являється команда “Локомотив”, але вона так і не змогла пробитись в професіонали, і проводила всі ігри в аматорській лізі, іноді виступаючи у кубку СРСР. Повертаючись до нашого головного клубу, в 1925 металургійний “БРІТ” (Брянський робочий індустріальний технікум) перейменовують в “Петровець”. Перше чемпіонство прийшло вже за 2 роки, коли вони стали чемпіонами міської ліги. Одночасно з цими подіями з’являється футбольний клуб “Динамо” (спочатку “Губміліція”).

У 1936 році “Петровець” змінює назву на “Сталь”. Водночас у Дніпропетровську з’являється інший колектив, вже із Трубопрокатного заводу ім. Леніна, з тією самою назвою. Саме їм надали можливість виступати у першому чемпіонаті СРСР, де вони у своїй групі зайняли 2 позицію. Але вже в наступній союзній першості відбулася заміна команд і стала виступати “Сталь”, що складалася з робітників заводу ім. Петровського.

У тому сезоні виступали дві наші міські команди: вищезгадана “Сталь” та “Динамо”. “Сталевари” зайняли 9-й рядок у своїй групі з 12 команд, а “динамівці” вийшли на четверту позицію.

Через 10 років два клуби з талановитими гравцями вирішують об’єднатися. Це позитивно впливає на результати. У 1949 році об’єднана команда змінює назву, тепер вона стає “Металургом”. Перших серйозних успіхів досягли через 4 роки. “Металурги” у другому за рангом дивізіоні (тоді він називався клас “Б”0, зайняли 4-й рядок у своїй підгрупі, а в Кубку СРСР навіть змогли дійти до 1/2 фіналу, де програли “Спартаку” з Єревана.

1960-і роки та золотий час “Дніпра”

У 1962 році дніпропетровський колектив перейменовують у звичний нам “Дніпро”. Спонсором команди стає Південний машинобудівний завод.

Через сім років тренером “Дніпра” стає легендарний Валерій Лобановський. У 1970 році дніпропетровський клуб посідає 3 місце у Першій Лізі СРСР, йому зовсім трохи не вистачило до виходу до Вищої Ліги: поступився за різницею м’ячів “Кайрату” з Казахстану. Але у 1971-му році “Дніпро” виграє Першу Лігу та оформляє путівку до “вежі”. У своєму першому сезоні вони посідають 6-е місце, що є досить непоганим результатом як для новачка.

1978 рік стає для “біло-синіх” провальним, вони знижуються до Першої Ліги. У 1981 році знову повертаються у Вищу Лігу, але займають нижні позиції турнірної таблиці. Керівництво клубу розуміє, що треба щось міняти та запрошує ще нікому невідомих на той момент фахівців – Геннадія Жиздика та Володимира Ємця. Цей дует зміг покращити гру команди, зберіг прописку у головному дивізіоні СРСР. А за 2 роки несподівано для всіх призводять дніпровську команду до золотих медалей чемпіонату СРСР. Надалі дніпропетровський колектив здобуває ще дві бронзові нагороди. Але у 1986 році займають одинадцяте місце, таким результатом керівництво клубу було незадоволене і з Ємцем розривають контракт. На зміну йому приходить Євген Кучеревський, який стає найуспішнішим тренером історії команди. У свій перший сезон Кучеревський приводить команду до чудових результатів, завоювавши срібні медалі чемпіонату СРСР, а через рік футболісти «Дніпра» стають чемпіонами Радянського Союзу!

Команда досягає великих результатів і в єврокубках. У розіграші Ліги Чемпіонів 1989/1990 року (тоді він називався Кубок Чемпіонів) команда з Дніпропетровська сягає чвертьфіналу, де поступається португальській “Бенфіці” – фіналісту турніру.

Невдача у фіналах та провальний кінець 90-х

Після розпаду СРСР дніпропетровський клуб продовжував показувати добрий футбол. Щоправда, вже без Кучеревського, котрий поїхав працювати до Тунісу. На зміну йому приходить Микола Павлов. У сезоні 1992 року дніпряни виборюють бронзові нагороди, вигравши матч за 3-е місце у донецького Шахтаря. А вже наступного року посідають друге місце, поступившись київському “Динамо” лише за різницею забитих та пропущених м’ячів. У 1995 році команду бере під своє наставництво німецький фахівець Бернд Штанге. Під його керівництвом “синьо-блакитні” взяли в черговий раз бронзу, а в кубку України ще більше порадували своїх фанатів, дійшовши до фіналу, де тільки по пенальті поступилися донецькому “Шахтарю”. Наступним наставником перспективної команди став В’ячеслав Грозний. Він також вивів дніпровський клуб у фінал, проте донецький “Шахтар” знову не залишив шансів стати чемпіоном.

Кінець 90-х можна схарактеризувати провальним в історії дніпропетровського футболу. “Дніпро” в Українській Прем’єр Лізі демонстрував жахливу гру, і перед командою стояла серйозна загроза вильоту, проте дніпряни все ж таки змогли зберегти собі місце у найвищому футбольному дивізіоні.

.,.,.,.