Футбол – це мова, яку розуміє весь світ, без слів, лише через рух і емоції. Ця гра об’єднує народи й культури, створює безмежний простір для вираження та виявлення талантів. Історія футболу в Дніпрі налічує десятиліття вражаючих досягнень та визначних моментів. Олег Таран, Геннадій Литовченко, Володимир Лютий, Олег Протасов та Руслан Ротань – це імена, які залишають слід у футбольній історії, а також підтримують вогник футбольної пристрасті серед прихильників. Далі на idnepryanin.com.
Видатні футболісти
Місто Дніпро пишається своїми футбольними героями, чиї імена стали безсмертними у світі спорту. Ці люди не просто гравці, вони – символи гордості та відданості, які об’єднують фанатів, надихаючи нові покоління на досягнення.
Футбольний клуб “Дніпро” відіграв величезну роль у формуванні спортивного обличчя регіону. Його історія – це справжня сага, наповнена перемогами, рекордами та визнанням, які стали невід’ємною частиною спортивного спадку Дніпра.
Частиною цієї величної історії є такі люди, як Олег Таран, Геннадій Литовченко, Володимир Лютий, Олег Протасов та Руслан Ротань.
Олег Таран: найкращий бомбардир “Дніпра”
Місто Дніпро завжди пишалося своїми футбольними героями, одним з них є Олег Таран.
Олег почав грати в ДЮСШ в Орджонікідзе (м. Покров, Донецька область) у 1969 році. Першим тренером видатного футболіста став М. А. Шаріков. Потім, з 1973 року, Олег навчався у спортивному інтернаті у Києві.
За час своєї кар’єри Таран виступав у різні роки сумарно за 8 різних команд. Олег є майстром спорту СРСР, був нападником “Дніпра”. У вищій лізі зіграв 188 матчів й загалом забив 48 м’ячів. Перелік досягнень Олега включає в себе: чемпіон СРСР 1983 року, срібний призер 1987 року, бронзовий призер 1984 та 1985 років; кращий футболіст СРСР 1983 року, володар Кубка СРСР 1986 року. Таран визнаний найкращим бомбардиром “Дніпра” в сезоні Чемпіонату СРСР 1983 року з результатом 13 м’ячів.
По завершенні виступів у складі “Дніпра”, він розпочав тренерську кар’єру.
Геннадій Литовченко: кращий футболіст 1984 року
Литовченко народився 11 вересня 1963 року у Дніпродзержинську (м. Кам’янське) Дніпропетровської області. З 1976 року займався в групі підготовки команди “Дніпро” в Дніпропетровську (м. Дніпро) в Ігоря Леонтійовича Ветрогонова. Професійну футбольну кар’єру розпочав у дніпропетровському “Дніпрі” 1980 року, але дебютував в основі лише 1981 року.
За свою кар’єру у національній збірній України провів 4 матчі у період 1993-1994 років. У національній збірній СРСР провів 57 матчів у 1984-1990 роках і забив 14 голів.
Геннадій Литовченко є заслуженим майстром спорту, чемпіоном СРСР, срібним призером чемпіонатів СРСР 1987 та 1988 років. Кращий футболіст 1984 року, 7 разів входив до списків 33-х кращих футболістів СРСР, виступав за збірні команди СРСР і України, віцечемпіон Європи 1988 року.
Геннадій, разом з Олегом Протасовим, був лідером “Дніпра” в середині 1980-х років.
Після завершення футбольної кар’єри у 1996 році, він пішов працювати тренером.
Володимир Лютий: чемпіон Олімпійських ігор
Володимир Лютий є чемпіоном СРСР у 1983 та 1988 році, також він срібний призер першості СРСР у 1987 та 1989 році, володар Кубка СРСР 1989 року. Чемпіон Олімпійських ігор 1988 року в Сеулі, заслужений майстер спорту.
У дитинстві Володимир почав займатися баскетболом у Дніпровській ДЮСШ-5. А вже у 10 років, у 1972 році, став грати у футбольній школі № 15 Дніпропетровська. Він є вихованцем школи “Дніпро-75” та юнацької команди “Вихор” Дніпропетровськ.
Його дебют, як професійного футболіста, відбувся влітку 1980 року в Кишиневі, де “Дніпро” грав із “Ністру”. Лютий допоміг клубу здобути перемогу з рахунком 1:0. Загалом за “Дніпро” він відіграв 10 сезонів у 1980-1989 роки. За цей час він двічі ставав чемпіоном СРСР.
Зіграв також Володимир 6 матчів у складі збірної СРСР/СНД, забив 1 м’яч. У складі збірної СРСР брав участь на чемпіонаті світу 1990 року, у складі збірної СНД брав участь на чемпіонаті Європи 1992 року.
За олімпійську збірну СРСР зіграв 12 матчів, забив 3 м’ячі. Був одним із провідних гравців команди.
Олег Протасов: володар “Срібної бутси”
Олег Протасов – заслужений майстер спорту, найкращий бомбардир клубу, він став найрезультативнішим футболістом за сезон. Також він володар “Срібної бутси” французького щотижневика “Франс Футбол”.
У дитинстві Олег вирішив стати футболістом після того, як батько Валерій Миколайович привів його на стадіон “Метеор”, на матч місцевого “Дніпра”. Саме батько й відвів Олега в футбольну секцію “Дніпро-75”. Першими тренерами Протасова стали Ігор Ветрогонов, Анатолій Білолюбський і Борис Дановський.
У 1981 році в дублі клубу з’явився 17-річний Протасов, який уже грав за юнацьку збірну СРСР. Дебют Олега в основному складі “Дніпра” відбувся восени 1982 року на “Метеорі”. Юний футболіст вийшов на заміну в матчі з “Динамо” Київ. І далі пішла череда матчів та незабутніх моментів для світу спорті.
Як гравець “Дніпро” Олег став Чемпіоном СРСР 1983 року, також він срібний призер Чемпіонату СРСР 1987 року, бронзовий призер Чемпіонату СРСР у 1984 та 1985 роках, також є володарем Кубка Федерації футболу СРСР.
Руслан Ротань: рекордсмен за кількістю матчів за “Дніпро”
Чемпіон України у 2007 році, багаторазовий срібний призер чемпіонатів України, володар Суперкубків України – це все досягнення Руслана Ротаня. Він також є рекордсменом “Дніпра” за кількістю ігор в офіційних турнірах – 416. Володар премії “Гол року в Україні” 2012 року. Руслан неодноразово входив до рейтингу “33 найкращих футболістів України”.
Петро, батько Руслана, професійний футболіст, який грав за полтавські команди “Колос” та “Ворскла” у другій лізі чемпіонату СРСР.
Руслан змалку почав тренуватися в ДЮСШ “Ворскла”. Хлопцю тоді було 6 років. Першим його тренером став Олександр Горностаєв. У 12 років Руслан перейшов до спортінтернату в Дніпропетровську (М. Дніпро), потім пройшов відбір та потрапив до дублю “Дніпра”.
Дебют спортсмена у вищій лізі України відбувся 7 листопада 1999 року, коли він зіграв за “Дніпро” проти “Кривбасу”. Він провів 7 сезонів у “Дніпрі” з 1998 по 2005 роки. Руслан зіграв 105 матчів і забив 11 м’ячів.
Влітку 2005 року Ротань перейшов у “Динамо” Київ, де став основним гравцем. Проте через травму гра була не такою успішною і взимку 2007/2008 років він повернувся до “Дніпра”. Загалом Руслан є рекордсменом за кількістю матчів за “Дніпро” в усіх турнірах: 416 матчів, за кількістю ігор в чемпіонатах України – 316, Кубку України – 42 та єврокубках – 58.
Досягнення Руслана, як гравця “Дніпро”:
- Срібний призер чемпіонату України 2013/14 років;
- Бронзовий призер чемпіонату України: 2000/01, 2003/04, 2014/15, 2015/16 років;
- Фіналіст Кубка України: 2003/04 років;
- Фіналіст Ліги Європи УЄФА: 2014/15 років.
Руслан також грав за національну збірну. Ротань був членом збірної на чемпіонаті світу 2006 року, а також був чемпіоном України, срібним і бронзовим призером чемпіонату країни. Він також володар Кубка України і досяг фіналу Ліги Європи у 2014/2015 році.
Олег Таран, Геннадій Литовченко, Володимир Лютий, Олег Протасов та Руслан Ротань – ці п’ять гравців зробили величезний внесок у розвиток дніпровського футболу. Вони допомогли клубу стати одним з найсильніших в Україні та Європі. Їхні досягнення надихнули покоління українських футболістів і вплинули на розвиток спорту в Україні.