Де у Дніпрі “живуть” картини

30. June 2021 Lyubov Klimenko

Наше місто називають культурною столицею, але це питання досить спірне. І все ж це стимулює прагнути до такого визнання. У місті достатньо театрів, мало кіноцентрів, а загалом кількість культурних закладів постійно зменшується. А де «живуть» у Дніпрі картини? І чи мають можливість дніпряни познайомитись з творчістю дніпровських художників? Адже у нас багато відомих і талановитих митців, пише idnepryanin.com.

Дніпропетровський художній музей

Найбільший дім для мистецтва живопису – це Дніпропетровський художній музей. Він один з найстаріших в Україні і налічує величезну колекцію полотен, скульптур, графіки, предметів декоративно-прикладного мистецтва. Загалом близько восьми з половиною тисяч, серед яких є унікальні експонати. Наприклад, є  полотно, авторство якого приписують Рембрандту.

Відкрився музей у 1914 році, до 100-річчя з дня народження Тараса Григоровича Шевченка. Тоді це була Катеринославська картинна галерея. Ініціаторами її створення стали члени художньої комісії Катеринославської наукової спільноти. Художникам посилали запрошення надати свої  роботи для відкриття галереї. Початковий фонд складав шістдесят чотири експонати.

За більше ніж сто років в музеї оселились твори західноєвропейського, східного і вітчизняного мистецтва.

8

Музейні фонди постійно показують на виставках, експозиціях, регулярно проводяться екскурсії, лекції, квести, презентації, творчі вечори. Сюди ходять сім’ями, привчають юне покоління сприймати прекрасне.

Музей українського живопису

В культурне життя міста у 2013 році впевнено і активно увійшов приватний музей образотворчого мистецтва - Музей українського живопису. Він швидко став культурним осередком міста. 

8

За короткий час його фонд склав близько п’яти тисяч експонатів живопису, графіки, емальєрства і декоративно-прикладного мистецтва. Роботи переважно дніпровських майстрів. Але в музеї проводились виставки українських і зарубіжних художників.

На прилеглому до музею провулку зробили виставку робіт гарячої емалі. Під відкритим небом розмістили близько двохсот робіт.

Цю експозицію назвали «Емальєрною вулицею».

Музей став сучасним арт-простором з майстернями, школою живопису, постійно діючими експозиціями. На базі цього культурно-просвітницького центру народився ще один музей – японської гравюри. Більше чотириста експонатів склали його колекцію. Музей художньої емалі, що також заснований в останні роки, склав в основному роботи емалей дніпровських майстрів.  Саме тут проводились фестивалі емальєрів, які збирали  митців з усієї України та зарубіжжя.

Довгий час вхід в музей був безкоштовним. 

7

Зараз власник музею змінився, вхід став платним. І той пік популярності, який був ще кілька років тому, пішов на спад. Але музей продовжує працювати і сьогодні залишається сучасним креативним арт-майданчиком у Дніпрі.

Виставкова зала Дніпропетровської організації Спілки художників України

Дніпропетровський осередок Спілки художників України в середині шістдесятих років минулого століття проявив себе одним з найактивніших  осередків України. Саме в ці роки були засновані у місті художньо-виробничий комбінат, художній салон, Будинок художника. Нині не кращі часи для художників. Комбінат і салон закрились. Працює лише виставковий зал Спілки художників України.

Тут проводяться персональні і тематичні виставки, працює постійно діюча виставка сучасного мистецтва. Приміщення потребує ремонту і не відповідає сучасному рівню оснащеності і естетичному вигляду сучасних галерей. 

Музей «Літературне Придніпров’я»

Особняк, в якому знаходиться літературний музей – один з найстаріших у місті. Відомий він як будинок Інзова і позначений на карті міста 1806 року.

6

Хоча експонатами  музею в основному є літературні пам’ятки, тут часто проводяться виставки художників. Виставкова зала на другому поверсі, яку свого часу за нестачею коштів не відремонтували, перетворилася в  своєрідний арт-простір, а творчі люди облюбували його саме в такому вигляді. 

Музей відкрився в 1998 році. Протягом багатьох років він залишається культурним центром міста.

Палац студентів Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара

Іще одна пам’ятка архітектури національного значення, найдавніша будівля міста – палац студентів став постійною «домівкою» для Галереї гетьманів України.

5

Це унікальне зібрання в Україні, яке експонує портрети найвидатніших гетьманів, діячів козацьких часів  ХVII - XVIII століття. Цікаво, що портрети, а їх всього 17, написані студентами факультету образотворчого мистецтва університету. Зображення максимально наближені до того, як виглядали ці історичні особи при житті. Починаючи з Богдана Хмельницького і до останнього українського гетьмана Кирила Розумовського, в історичній послідовності відображені постаті минулого.   

А ще у палаці студенти розписали плафони. Це були їх дипломні роботи на античну тематику. 

2

Саме такі сюжети були популярними під час будівництва палацу.

Палац студентів перебуває в стані розрухи і давно потребує реставрації і ремонту. 

 Адже це пам’ятник архітектури національного значення. 

Дніпровський будинок мистецтв

Ще одна локація, де можна відвідати художні виставки – Дніпровський будинок мистецтв.

4

Тут часто проводяться масові заходи і виставляються дніпровські художники на тематичних та персональних виставках. Це місце, де зустрічаються творчі люди. У Будинку мистецтв завжди багатолюдно.Постійними відвідувачами є не лише дорослі, а і діти. Бо тут велику увагу приділяють саме дитячій творчості. 

Цього року Дніпровський будинок  мистецтв святкуватиме своє десятиріччя

Галерея Артсвіт

3

У 2013 році у старому, закинутому приміщенні з ініціативи творчих людей народилась галерея Артсвіт. Галеристи ставлять за мету створити простір для комунікації сучасних митців з аудиторією. Зараз там працює виставка молодої художниці Лади Наконечної “Дисципліноване бачення. Школа”.

2

Глядачі мають змогу не лише подивитись виставку, а і поспілкуватись з авторами, поставити запитання, подискутувати.

Галеристи шукають нові імена з метою репрезентації сучасного українського живопису.

У місті періодично виникають невеликі приватні виставкові зали. Вони не залишаються без глядача.

1

Але, як правило, їхнє існування коротке. А справжніми, постійними домівками для картин можна вважати лише художні музеї, а їх у нас всього два.