В історичному музеї ім. Д. І. Яворницького 22 жовтня пройшов україно-німецький круглий стіл. Тема зустрічі – “Україна та Німеччина у світових війнах: образи та підходи до політики пам’яті”, а також “Мости пам’яті: сучасна українсько-німецька дискусія про голокост та другу світову війну”. Жвава наукова дискусія відбулася за участі вчених з багатьох міст та дослідницьких установ, навчальних закладів. Захід був присвячений річниці звільнення Дніпра від німецьких окупантів, що дніпряни відзначають 25 жовтня. Далі на idnepryanin.
Початок
Відкриття зустрічі почалося з презентації виставки в музеї присвяченої німецькій общині, що проживала в Україні в ХІХ – початку ХХ століть. Гості не тільки ознайомились з новою виставкою, яка чудово підходить до формату зустрічі, але й ближче познайомились з дніпровським музеєм та його тематичними секціями. На прес-конференції круглого столу, яка відкрила наукове обговорення, виступили представник генерального консульства Німеччини, директор музею Юлія Пісчанська, заступник директора музею з наукової роботи Валерія Лавренко, директор інституту історії міста Дніпро Олег Репан та ін.
А хто організатор?
Допомогли провести наукову зустріч цілий ряд організацій:
- Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д.І. Яворницького,
- Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара,
- Агентство розвитку Дніпра,
- Український інститут вивчення Голокосту «Ткума».
Зустріч відбулася за підтримки Генерального консульства Федеративної Республіки Німеччина у Донецьку (офіс Дніпро).
Про що говорили
За тематикою круглих столів відбулося чотири панелі, в яких взяли участь вчені зі всією України. Професор українського католицького університету Ярослав Грицак виступив з темою доповіді “Дві німецькі окупації України 1918 та 1941-1944 рр.: динаміка особистої та колективної пам’яті”. Автор озвучив цікаву тезу: “насилля – породжує корупцію”, що наводить на роздуми, які не мають історичних кордонів. Юрій Щур, науковий співробітник Запорізького науково-дослідного центру «Спадщина», розповів про сприйняття населенням німецьких окупантів на Запоріжжі, в роки Другої світової війни. Руслан Забілий, генеральний директор музею “Тюрма на Лонцького” (м. Львів), розказав про образ ворога, який існував у середовищі українських повстанців, в середині минулого сторіччя.
Показ фільму
Працівники дніпровського музею показали гостям фільм про спогади жителів Дніпра про німецьких військових, часів війни.Такі відеофрагменти спогадів допомагають краще відтворити картину минулого, доповнити документальні джерела. Для майбутніх поколінь, які не застануть учасників та дітей війни, такі відеоматеріали будуть унікальними джерелами. Зберегти спогади очевидців це не тільки збільшити достовірність, це про відтворення психологічної атмосфери, передання емоцій та переживань. Ми не тільки можемо уявити, ми можемо відчути, що допомагає зрозуміти глибину та масштаб подій.
Міжнародні стосунки та політика пам’яті
Свої дослідження презентували місцеві вчені Дніпровського національного університету ім. О. Гончара та працівники музею. Ігор Шахрайчук, доцент кафедри історії України, розповів як дніпряни сприймали окупаційну німецьку владу. Темі німецького населення Катеринославщини в 1918 році був присвячений виступ Тетяни Цимлякової, завідувачу відділу історії 1917-1945 рр. в дніпровському музеї.
Свої дослідження презентували й інші відомі вчені з різних міст та наукових установ. Василь Павлов, головний спеціаліст Міністерства у справах ветеранів України (м. Київ), у своєму виступі представив порівняльний аналіз політики пам’яті про дві світовій війни у Бундесвері та та Збройних Силах України. Проблему політики пам’яті в Німеччині та Україні про примусову працю висвітлила Гелінада Грінченко, професор університету Каразіна та головний редактор часопису “Україна модерна” (м. Харків).
Дослідницькі результати презентували інші гості. Виступи були присвячені проблемам голокосту, рятівникам євреїв, образу ворога в роки війни та німецьким общинам, що проживали на Дніпровщині.
Куди ж без книжок
Який науковий, культурний захід може пройти без джерела інформації – книжок? В перервах між інтелектуальними дискусіями, гостям були представлені нові книги видавництва “Дух і Літера”. Серед них книга Адама Джонса “Геноцид: Вступ до глобальної історії”, “Рокада: чотири нариси з історії Другої Світової” Олени Стяжкіної та інші. Представники інституту “Ткума” презентували видання власного наукового журналу.
Так про що ж домовились?
Такі формати обговорень привертають увагу до міжнародних відносин, суспільних проблем та катастроф, які на перший погляд не торкаються сучасності. Проте історична пам’ять та біль народів здатна активізувати суспільні процеси та нагадати про себе при міжнародних контактах. Щоб минуле не стало приводом для нових катаклізмів, треба вивчати та говорити, робити висновки. Дослідження та спілкування необхідні для вироблення сучасних підходів, формування пам’яті про трагедії та помилки у суспільстві. Це допоможе сформувати політику держави та суспільні орієнтири спрямовані на безпечне суспільство можливостей і розвитку. З іншого боку, пам’ять про біль минулого, допомагає цінувати сьогоднішнє. Такі заходи допомагають кропітку роботу вчених і дослідників перевести в публічну сферу, що робить мову науки доступнішою і зрозумілою для всіх.
До речі…
В історичному музею імені Д. І. Яворницького це не перший, і сподіваємося не останній, подібний захід. Більше про діяльність і плани на майбутнє одного з науково-культурних центрів Дніпра можна дізнатися тут . Щоб цікаво провести час, подорожувати в світі й часі, не завжди потрібно багато коштів.
